Коли ми з чоловіком щойно одружилися, ми провели літо, живучи в Аммані, Йорданія. Я проводила дослідження для свого навчання, а він приєднався до мене. Я завжди вважала, що скромно одягаюся – я не ношу сорочки без рукавів, короткі шорти, декольтовані топи, бікіні або речі, що відкривають мій живіт, – і в Сполучених Штатах такий стиль одягу часто відрізняв мене від моїх однолітків. Але в Йорданії мене оточували мусульманські жінки мого віку, які завжди носили хіджаби (хустки), довгі рукави та довгі брюки на людях (мусульманки не закриваються хусткою, знаходячись у колі сім’ї або близьких друзів). Одягнена в шорти до колін, сорочку з рукавами 3/4 і футболку з овальним вирізом, я відчувала, що виглядаю нескромно через погляди, які ловила на собі. Я сказала одній з моїх подруг, що іноді я почуваюсь повією серед черниць. Мене тривожило це відчуття.
В мене було кілька можливостей поговорити з двома моїми мусульманськими подругами, які носили хіджаб за власним вибором, про те, чому вони його носять і чому так скромно одягаються. Одна подруга пояснила мені, що вона носить хіджаб не тому що від неї це очікується або тому що вона думає, що чоловіки не можуть контролювати себе, але тому, що вона знає, що має священну силу. Вона покрила себе, тому що хоче показувати свою красу тільки своєму чоловікові, і вона не хоче неправильно використовувати свою силу або витрачати її на чоловіків, що просто проходять повз неї. Їй також подобалося те, що хустка привертає увагу чоловіків до її обличчя, а не до тіла. Інша подруга пояснила мені, що вона носить хіджаб, тому що вона вступила в завіт з Богом, і її хустка була зовнішнім символом її внутрішнього зобов’язання перед Ним.
Їхні відповіді сильно мене здивували. Усе життя мене вчили скромності, але ніколи я не бачила жінок, які б так це засвоїли, як ці дівчата. Вони не просто вдягалися скромно, вони були скромними – у своїх діях, словах і своєму відношенні до інших. Вони знали, що мають велику цінність, і що в їхніх тілах міститься небесна сила, яку вони обіцяли Богові не використовувати неправильно. І не лише дівчата розуміють це про себе, але й юнаки також. Якось вдень одна мусульманська дівчина, з якою ми працювали, повела декількох дівчат з нашої групи купувати хіджаби і вчила нас, як їх зав’язувати і носити, щоб це виглядало модно. Просто жартома я вирішила носити свій хіджаб увесь залишок дня і дуже здивувалася, коли обидва молоді чоловіки, які працювали за стойкою в готелі, в якому ми жили, сказали мені, що я виглядаю у ньому набагато гарніше. Жінки добре розуміють, коли чоловіки вважають їх гарними, і я можу сказати, що обидва ці молоді чоловіки дійсно думали, що хустка робить мене гарнішою. В їхніх очах носіння хіджаба показує, що жінка розуміє свою цінність і чекає, що чоловіки навколо неї також поважатимуть це – і для них це було набагато більш привабливим, ніж короткі рукави і красиві зачіски.
Мій чоловік і я в той день, коли я надягла хіджаб
Я розумію, що не всі чоловіки і жінки на Середньому Сході сприймають хустку таким чином, і що у багатьох місцях вона використовується як символ пригноблення та ігнорування прав та думки жінок. Навіть у Йорданії існують різні міри покриття, і деякі з них, очевидно, стали результатом насильства та утиску. Все ж, я сказала б, що багато хто з молодих мусульманок, з якими я спілкувалася, носили його з тих самих причин, що й мої подруги. Це був для мене досвід, що дійсно змінює життя: бути оточеною день у день жінками, які були зовні настільки віддані своєї релігії та своїм обіцянкам Богові. Я усвідомила, що мої мусульманські подруги розуміють те, що у той час мого життя я тільки починала розуміти. Вони знали це, тому що були жінками, які мають реальну СИЛУ, що живе в їхніх душах. Вони знали, що мають силу любити і приваблювати чоловіків, сподіваючись, що на все життя. Вони знали, що в їхніх тілах знаходиться здатність дарувати життя, і те, як вони вирішують використовувати цю силу, відіб’ється на майбутніх поколіннях. Вони повністю усвідомили важливість і божественність цієї сили, і в результаті вони охороняють її та відмовляються зловжити нею.
Це не означає, що ці жінки не цікавилися хлопцями, одягом, косметикою і прикрасами, як американки… звичайно, цікавилися. Як і більшість молодих жінок по всьому світу вони дуже зацікавлені у виконанні однієї з ролей, які виконували жінки з часів Єви, це “спонукати Адама скуштувати”. Валері Хадсон Кесслер пояснила це краще, коли написала:
“Є додаткова роль, яку зіграла Єва, і про яку часто забувають… вона спонукала Адама скуштувати [від дерева пізнання]. Цією дією Єва переконує Адама, що здійснення повноти життя для нього самого невіддільне від збереження повноти життя через майбутні покоління. До його честі, Адам прислухається до своєї дружини і, скуштувавши, бере на себе зобов’язання жити, любити і увічнювати життя і любов… Любов Єви до Адама, його любов до неї та плоди цієї любові… – це каталізатор, з якого в кожній цивілізації вийшли усвідомлення і прагнення до світла та його законів… Привертати увагу Адама, пом’якшувати його серце, заохочувати його відданість і залучати його до основ любові та сім’ї – займає увагу більшості жінок, коли вони починають доросле життя. Наша культура вважає це прагнення поверхневим, стверджуючи, що жінки егоїстично і обмежено поглинені “приземленням чоловіка”. Поза сумнівом, іноді це прагнення таки здається поверхневим, а іноді воно виконується неправедно, але в своїй основі ця жіноча поглиненість відношеннями з чоловіком не є поверхневою взагалі. Вона глибока і важлива, і якщо виконується з праведною метою і праведними засобами, то вона священна. Єва повинна спонукати Адама скуштувати, повинна спрямувати його до світла, або План спасіння і піднесення буде зруйновано”. (Women in Eternity, Women of Zion, стор. 114)
“Скуштування” відноситься не лише до сексуальної близькості, але означає також і те, що чоловік прийняв відповідальність просувати План спасіння вперед, шляхом укладення завіту з жінкою, що він створить вічну сім’ю і що він приведе у світ, захистить і потурбується про дітей, яких вона проведе через першу завісу, і допоможе їм підготуватися пройти через другу завісу. Молоді жінки, незалежно від того, де вони живуть, завжди будуть заклопотані спробами спонукати Адама “скуштувати”, тому що створення сімей та збереження життя – основа Плану спасіння, а також є одним з головних жіночих обов’язків на землі. Проте, є величезна різниця між тим, як навчили моїх молодих мусульманських подруг підходити до завдання спонукати їхнього Адама “скуштувати”, і тим, як цьому дуже часто вчать молодих жінок в Сполучених Штатах.
Сила, яку моя мусульманська подруга назвала “священною та божественною” і яку вона вирішила покрити і поважати, – це та сила, яку світ та ЗМІ назвали б “сексапільністю”, і в Америці жінок заохочують виставляти її напоказ, користуватися, експлуатувати і, навіть, продавати її, щоб отримати те, чого вони потребують або чого хочуть. Наших молодих жінок заохочують користуватися своїм тілом, щоб привернути увагу, і часто вони приходять до переконання, що їхня цінність в суспільстві залежить від того, наскільки вони гарні або привабливі. Дуже мало молодих жінок по-справжньому розуміють те, що незалежно від їхньої зовнішності, вони мають реальну, конкретну силу, що живе в їхніх душах, і що цю силу – силу спонукати Адама скуштувати – треба використовувати з мудрістю і гідністю. Їм треба знати, що для жінок є БАГАТО можливостей використати цю силу неналежно, так само як і для чоловіків зловживати силою священства. Коли жінка використовує своє тіло як спосіб привернути увагу, коли вона використовує свою сексуальність, щоб отримати відчуття влади, коли вона стимулює потужні почуття і емоції у чоловіків, дозволяє торкатися себе або говорити неналежним чином, коли її бажання бути привабливою для інших сильніше, ніж бажання бути скромною, або коли заміжня жінка намагається привернути увагу іншого чоловіка, окрім її власного чоловіка, вона використовує свою силу неправедним чином. Жінкам треба розуміти, що неправильне використання цієї сили має далекосяжні наслідки, бо псує початок життя і впливає на майбутні покоління.
Крім того, нам також треба навчати і наших молодих чоловіків шанувати і поважати цю силу. Їм, подібно до молодих чоловіків в нашому готелі в Йорданії, треба бути тими, хто заохочує молодих жінок одягатися скромно, допомагаючи їм розуміти, що їхня цінність не має нічого спільного з їхнім зовнішнім виглядом. Молодим чоловікам треба знати, що їм теж важливо бути скромними, особливо в тому, як вони взаємодіють з молодими жінками і як говорять про них. Нам також потрібно більше молодих чоловіків, які розуміють божественну роль жінок та готові підтримувати та допомагати їм в їхніх обов’язках. Надто багато чоловіків, одружених і неодружених, не схильні куштувати те, що пропонує Єва – вічну відданість шлюбу, дітям і відповідальність направляти дітей до світла. Це велика відповідальність, але якщо Адам відмовляється “скуштувати”, тоді робота Бога не може просуватися вперед.
Не зрозумійте мене неправильно, я не наполягаю на тому, щоб усі жінки носили хустки як мусульманки, але я думаю, що нам треба переоцінити наше визначення скромності та проаналізувати способи, якими ми вчимо скромності наших молодих жінок та молодих чоловіків. Тому що зрештою, те, чого ми прагнемо – це молодь (і дорослі), які не лише скромно одягаються, але які є скромними. Ми хочемо, щоб вони повністю розуміли божественну силу, яка знаходиться в їхніх тілах, і щоб поводилися так, щоб проявляти пошану і повагу до неї. Коли люди мають свідчення про своєю божественну природу, вони, подібно до моїх мусульманських подруг, поводитимуться і одягатимуться таким чином, який демонструє Богові, що вони розуміють дар, який їм був даний. І наприкінці, скромність – це дійсно зовнішній вираз внутрішньої відданості Богові, і навчитись бути скромним, не лише в одязі, але і в усіх сферах вашого життя, – це щось, що треба розвивати і вчитися цьому рядок за рядком, буква за буквою, доки ви повністю не прийдете до розуміння вашої цінності та не отримаєте доступ до сили вашої божественної природи.
Ця стаття була написана Хезер Фаррелл та вперше опублікована на сайті womeninthescriptures.com. Переклад Тамари Мартиненко.
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Чому Бог дає нам так багато правил? (вони ж Заповіді) - 30 Серпня, 2024
- Чому сім’я є такою важливою частиною Євангелії? - 21 Серпня, 2024
- Слово Мудрості: наш закон здоров’я і чому ми його дотримуємось - 16 Серпня, 2024