Джозеф Сміт,– засновник Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (яку часто ще називають мормонською Церквою), отримав одкровення від Господа, в яких йшлося про те, що хрещення є необхідною передумовою, щоб повернутися до Бога. Крім цього, хрещення має бути проведено належним чином – через владу священства, тобто владу діяти від імені Бога. Заповідь про те, що ми повинні бути хрещені для того, щоб повернутися до Бога, поширюється не тільки на живих. Безліч людей померло, так і не дізнавшись про Христа. Заради всіх цих людей Господь також відкрив Джозефу Сміту вчення про хрещення за померлих. Таким чином, люди, які померли, не дізнавшись про Євангелію, можуть дізнатися про Неї в духовному світі і тим самим отримати вибір прийняти або відкинути це таїнство проведене за них. Мормонські храми є єдиним місцем, де може бути здійснено хрещення за померлих. Хрещення проводиться в спеціальній купелі, що зроблена саме для цієї мети. Мормони вірять, що вони не перші, хто здійснює хрещення за померлих, й у те, що це таїнство проводилось ще за часів Ісуса Христа.
У 1-му до Коринтян 15:29 говориться: “Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?”
Цей вірш важко зрозуміти тим, хто не вірить у таїнство хрещення за померлих. Їм може здатися, що він не має сенсу, але мормони вчать про Воскресіння і про те, що Бог піклується про всіх людей, а не тільки про тих, у кого була можливість дізнатися про Нього. Зрештою, чи не є Він Богом живих і мертвих? У 1-му Петра 3:18-20 Петро говорить нам: “Яким Він (Ісус Христос) і духам, що в в’язниці були, зійшовши, звіщав… ” Це вказує на дуже певну турботу Господа про тих, хто вже пішов з цього світу – турботу про їх спасіння. Це означає, що ті, хто не отримали порятунок протягом свого життя на землі, можуть принаймні почути Слово після смерті. Петро далі говорить, в 1-му Петра 4:6: “Бо на те й мертвим звіщувано Євангелію, щоб вони прийняли суд по-людському тілом, але жили по-Божому духом.” Бог, згідно з вченням мормонів, не є жорстоким Богом. У перших віршах, в 1-му з Петра 3:18-20, ми бачимо, що ймовірно деякі з духів, що знаходилися у в’язниці, померли під час потопу. Звідси випливає, що Ісус не обмежував Своє Слово тільки для праведних духів, Він також звертався і до грішників, до тих, хто на землі були знищені за свої гріхи. Його турбота поширюється на всіх. З цього випливає, що любов Бога не має умов і меж, і що Він хоче дати нам стільки можливостей знайти справжнє щастя, скільки буде необхідно нам, щоб прийняти Його жертву, саме тому ми здійснюємо хрещення за померлих.