Як ми отримали новозаповітні Євангелія? Як виявилося, процес був досить складним, але дуже цікавим. Ось кілька важливих речей, які слід знати про те, як з’явилися Євангелія Нового Заповіту.
1. МАТВІЙ ТА ІВАН НЕ БУЛИ ОЧЕВИДЦЯМИ УСІХ ПОДІЙ, ПРО ЯКІ ВОНИ ПИСАЛИ.
Можливо дехто вважає, що Матвій, Марк, Лука та Іван просто записували те, що вони бачили, коли супроводжували Спасителя протягом усього Його земного служіння. Звичайно, апостоли, такі як Матвій та Іван, були свідками деяких подій служіння Христа. Але деякі події, про які вони писали, вони ніколи не бачили самі.
Наприклад, малоймовірно, що Матвій був присутній при народженні Спасителя (Матвія 1-2) або під час служіння Спасителя до того, як він сам був покликаний стати апостолом (Матвія 9:9). Так само малоймовірно, що Іван був присутній під час розмови Ісуса з Никодимом (Івана 2) або з Самарянкою (Івана 4). Можливо, навіть більш ймовірно, що є інші події в Євангеліях від Матвія та Івана, очевидцями яких ці апостоли не були.
2. МАРК І ЛУКА НЕ БУЛИ ОЧЕВИДЦЯМИ СЛУЖІННЯ СПАСИТЕЛЯ ПІД ЧАС ЙОГО СМЕРТНОГО ЖИТТЯ.
Лука розповідає нам, як він отримав інформацію, коли складав своє Євангеліє: «як нам ті розповіли, хто спочатку були очевидцями і служителями Слова» (Лука 1:2). Переклад цього вірша в версії короля Якова може ввести в оману. На перший погляд може здатися, що Лука каже, що він був очевидцем, який отримав інформацію від інших. Але це не має особливого сенсу. Якщо Лука був очевидцем, навіщо йому отримувати інформацію від інших?
Кращим перекладом з грецького від Луки 1:2 було б, що Лука отримав свою інформацію «як ті, хто спочатку були очевидцями і служителями Слова, розповіли про це нам». Іншими словами, Лука не видає себе за очевидця, а скоріше за одержувача інформації від очевидців. Рання християнська традиція підтверджує, що сам Лука не був свідком земного служіння Господа. У ранньому християнському канонічному списку біблійних книг під назвою «Мураторіїв канон» (бл. 2-го століття н.е.) йдеться про Луку: «Він сам не бачив Господа у плоті». Після смертного служіння Христа Лука став місіонером-напарником Павла (див. Колоссян 4:14 і 2 Тимофія 4:11), і врешті-решт написав Євангеліє від Луки.
Крім того, очевидно, що і Марк не був свідком смертного життя Спасителя. Цей Марк традиційно розуміється як той самий, що і «Іван Марк», який став місіонером-напарником Павла і Варнави (див. Дії 12:25). Ранній християнський автор на ім’я Папій (бл. 2 ст. н.е.) пояснює, що після свого місіонерського досвіду з Павлом та Варнавою Марк після всього став супутником головного апостола Петра в Римі. Папій також говорить, що Марк записав все, що Петро згадав про земне служіння Спасителя, тому що сам Марк не був свідком цих подій.
3. ЛУКА СПИРАВСЯ НА РАНІШЕ НАПИСАНИЙ МАТЕРІАЛ І УСНУ ІНФОРМАЦІЮ ВІД ОЧИВИДЦІВ.
Якщо автори Євангелій не були очевидцями всіх подій, про які вони писали, то як вони отримували інформацію для складання своїх Євангелій? Існують докази того, що вони спиралися на інші вихідні матеріали, включаючи раніше написані Євангелії, а також усну інформацію від очевидців та інших осіб.
Євангеліє від Луки дає нам найбільш точну інформацію про цей процес. На початку свого Євангелія Лука говорить нам, що «багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами» (Лука 1:1). Іншими словами, Лука знає про багато раніше написаних Євангелій (вони стали «складати оповість», тобто записувати), які розповідають, що християни вірили в Ісуса Христа.
Лука не розповідає нам, які були ці раніше написані Євангелії або хто їх написав, але мається на увазі, що він знає про них і використовує інформацію, що міститься в них, коли він пише власне Євангеліє. Більшість вчених приходять до висновку, що Лука використовував копію Євангелія від Марка і, можливо, інші написані Євангелія, які не збереглися до наших днів.
4. ПЕРЕКЛАД ДЖОЗЕФА СМІТА ВКАЗУЄ НА ТЕ, ЩО МАТВІЙ ТАКОЖ СПИРАЄТЬСЯ НА РАНІШЕ НАПИСАНІ ДЖЕРЕЛА.
Є докази того, що інші автори Євангелій також покладалися на раніше написаний матеріал. Наприклад, коли в Євангелії від Матвія розповідається про народження Ісуса (свідком якого сам Матвій не міг бути), в перекладі Джозефа Сміта говориться: «І нині, як написано, народження Ісуса Христа відбувалося таким чином…» (ПДС Матвія 1:18). Мабуть, це є ознакою того, що письмове оповідання про народження Спасителя вже існувало до того, як було написано Євангеліє від Матвія.
5. СУЧАСНЕ ОДКРОВЕННЯ ВЧИТЬ, ЩО ІВАН ТАКОЖ СПИРАВСЯ НА РАНІШЕ НАПИСАНІ ДЖЕРЕЛА.
Очевидно, що перша частина Євангелія від Івана походить з раніше написаного джерела. І 1 глава від Івана і УЗ 93 описують Христа як Слово і стверджують, що Іван свідчив про Спасителя (Івана 1:15 та УЗ 93:6). Але УЗ 93 цитує безпосередньо з перших рук («Я, Іван…» в УЗ 93:11-12, 15-16) і робить висновок: «ви отримаєте повноту свідчення Івана, якщо будете вірними» (УЗ 93:18). На що тут посилається «свідчення Івана»? Схоже, це посилання на письмове свідчення Івана Христителя.
В УЗ 93:15 говориться: «І я, Іван, свідчу, і знайте, небеса було відкрито, і Святий Дух зійшов на Нього у вигляді голуба і сів на Нього». Можна припустити, що цей Іван є Апостолом Господа, в честь якого названо Євангеліє від Івана. Але в Євангелії від Івана 1:32 практично тими самими словами, що і в УЗ 93:15, йдеться: «І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому». Це Іван Христитель, який христив Спасителя (порівняйте Івана 1:26). Таким чином, перша частина Євангелія від Івана (Апостола) взята з раніше написаного джерела «Свідчення Івана» (УЗ 93:18) – Христителя.
6. ПРИЙОМ, ЯКИЙ БУЛО ВИКОРИСТАНО ПРИ НАПИСАННІ ЄВАНГЕЛІЙ, ТАКОЖ БУЛО ВИКОРИСТАНО ДЛЯ СКЛАДАННЯ КНИГИ МОРМОНА.
Деякі люди припускають, що інформація в Євангеліях була просто дана Богом через одкровення кожному автору Євангелія. Це, звичайно, можливо. Але припущення, що автори Євангелій не були очевидцями всіх подій, про які вони розповідали, і що вони використовували раніше написані джерела, не повинно нікого дивувати, особливо в порівнянні з тим, що ми знаємо про збірку Книги Мормона.
Головний упорядник «наріжного каменю» наших Писань, пророк Мормон, не був свідком більшості подій, про які він розповідає. Мормон у багатьох випадках говорить, що він покладається на раніше написаний матеріал, в тому числі на Малі листи Нефія та Великі листи Нефія (див. наприклад, Слова Мормона 1:6-9). Нефій також використовував більш ранні записи – записи свого батька – коли складав початок свого власного оповідання (1 Нефій 1:17).
Використання раніше написаних джерел не виключає натхнення і одкровень. Скоріше, це покращує наше розуміння того, що Бог працює через натхненних людей, щоб вони принесли в світ Його Писання, ретельно вибираючи, який матеріал включити до їхнього складу. І Мормон, і Нефій свідчать, що вони були натхненні в процесі складання і створення цих священних записів (див. наприклад, 1 Нефій 6:3-6 і Слова Мормона 1:3-8).
Тому Книга Мормона служить для нас прикладом того, як краще зрозуміти і оцінити процес, за допомогою якого з’явилися інші Писання, в тому числі Євангелія Нового Заповіту. Як свідчить Євангеліє від Івана: «Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані. Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб віруючи, життя мали в ім’я Його» (Івана 20:30-31).
Ця стаття була написана Frank F. Judd, Jr. та опублікована на сайті ldsliving.com під назвою «6 Things You Never Knew About the New Testament»
Українська © 2019 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2019 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.
Mila
Latest posts by Mila (see all)
- СТАРІЙШИНА УХТДОРФ СКАЗАВ УКРАЇНСЬКИМ БІЖЕНЦЯМ У ПОЛЬЩІ, ЩО БОГ З НИМИ - 29 Квітня, 2022
- 9 СПОСОБІВ ПРИНЕСТИ БІЛЬШЕ МИРУ У ВАШ ДІМ В ЦЕ РІЗДВО - 24 Грудня, 2021
- КОНСУЛЬТАТНТ-СВЯТИЙ ОСТАННІХ ДНІВ: ЧОМУ НАМ ТАК ВАЖКО ПРИЙНЯТИ ДОПОМОГУ? - 28 Березня, 2020