Етер 12:27 є, мабуть, одним з найбільш невірно інтерпретованих уривків з Книги Мормона. Це означає, що багато членів Церкви, ймовірно, невірно розуміють істинний сенс слабкості або навіть вірять в хибне вчення. Отже, що ж насправді означає слово «слабкість» в цьому вірші? І що говорить Бог?
Спершу ми маємо зрозуміти контекст. Моронію було заповідано продовжувати запис Книги Мормона, але він боявся, що іновірці будуть насміхатися над великими діяннями Бога через його нездатність правильно їх записати. Господь відповів Моронію наступним чином:
«І якщо люди прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню слабкість. Я даю людям слабкість, щоб вони були покірними; і достатньо Моєї благодаті для всіх людей, які упокорюються переді Мною; бо якщо вони упокорюються переді Мною і мають віру в Мене, то Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них» (Етер 12:27).
«СЛАБКІСТЬ» ПІД МІКРОСКОПОМ
Неправильне вимовляння одного слова – ось різниця між навчанням істинного або помилкового вчення.
Читаючи цей вірш, багато людей, включаючи мене, РОКАМИ невірно вимовляють слово слабкість як слабкості. Я не знаю, чому ми робимо це саме так, але я думаю, що це, можливо, частково пов’язане з тим фактом, що слово слабкості насправді невірно було написане в заголовку 12 глави Етера протягом багатьох років.
У виданні Книги Мормона 1981 року в заголовку 12 глави Етера йшлося, що «Господь дає людям слабкості». У виданні випуску 2013 року це слово було виправлено на слабкість. Я відкопала копію видання 1981 року і порівняла її з виданням 2013 року і вуаля! Воно було змінено! Але чому ця дрібниця настільки важлива?
Неправильне вимовляння одного слова – ось різниця між навчанням істинного або помилкового вчення. І повірте, я потрапила в цю пастку, навіть не усвідомлюючи цього! Так в чому ж істинний сенс слабкості?
СЛАБКІСТЬ ПРОТИ СЛАБКОСТЕЙ
Так в чому ж різниця? Як студент, чия спеціалізація – англійська, я стрибаю від радощів, бо різниця в множині.
«І якщо ЛЮДИ прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню СЛАБКІСТЬ…»
Перше слово, люди, у множині, що означає, що ми говоримо не тільки про одну людину. І оскільки група людей не точно обговорена, ми можемо бути впевнені, що говоримо про всіх людей. Другий термін, слабкість, в однині, що означає, що ми говоримо про одну слабкість, яка є у всіх людей.
ВИЗНАЧЕННЯ СЛАБКОСТІ
Так що ж це за слабкість, яка є у всіх нас? І що це означає для нас? Брат Яреда в Етері 3:2 дає нам визначення:
«О Господи, Ти сказав, що нас має бути оточено потоками. Тож дивись, о Господи, і не сердься на Твого слугу через його слабкість перед Тобою; бо ми знаємо, що Ти святий і живеш на небесах, і ми недостойні перед Тобою; через падіння наші натури стали постійно грішними; проте, о Господи, Ти дав нам заповідь, щоб ми прикликали Тебе, щоб від Тебе ми могли отримати згідно з нашими бажаннями» (Етер 3:2).
Наша слабкість – це наш недостойний і занепалий стан перед Богом. Ми занепали і були відокремлені від Бога через падіння Адама. А з інших Писань ми знаємо, що «тілесна людина є ворогом для Бога» (Мосія 3:19). Круто, тепер давайте вставимо це визначення в першу частину Етера 12:27:
І якщо [всі люди] прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню [недостойність і занепалу натуру].
«СЛАБКІСТЬ» І ПЛАН СПАСІННЯ
Так чи дав нам Бог цю слабкість? Так, Він це і зробив! Але Він не просто дав її нам, Він нам її подарував. Щоб зрозуміти це, нам потрібно спочатку відповісти на інше питання: що сталося в доземному житті?
Перш ніж ми прийшли на землю, Бог зібрав усіх Своїх дітей і провів «Велику Нараду, на якій Він представив Свій план нашого розвитку». На ній ми дізналися, що всі ми отримаємо досвід випробувань в смертному житті. Ми знали, що будемо схильні до хвороб і смерті. Але «ми також дізналися, що через нашу слабкість всі ми, виключаючи маленьких дітей, будемо грішити» (Теми: Нарада на Небесах).
На Небесній Нараді Бог запропонував Свій план і дозволив нам самим вирішувати, приймати його чи ні.
ДАР СЛАБКОСТІ
Як тільки ми зрозуміли План, ми усвідомили, що єдиний спосіб стати подібними до Бога – це отримати досвід смертного життя на землі, а в Писаннях йдеться, що через цю можливість ми навіть «радісний окрик здіймали» (Йов 38:7). Ми знали, що цей важкий смертний досвід насправді є даром від Бога, тому що кінець-кінцем він допоможе нам навчитися бути покірними, мати віру в Нього, він принесе нам вічну радість і допоможе нам стати такими, як Він.
Отже, тепер ми знаємо істинний сенс слабкості і знаємо, як ми її отримали, тому давайте вставимо цей контекст в досліджуваний нами вірш:
І якщо [всі люди] прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню [недостойність і занепалу натуру]. Я [запропонував людям цю слабкість в доземному світі], щоб вони [навчилися] бути покірними; і достатньо Моєї благодаті для всіх людей, які [навчаться] упокорюватися переді Мною; бо якщо вони [навчаться] упокорюватися переді Мною і мають віру в Мене, то Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них.
ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ «СЛАБКИХ МІСЦЬ»
Мороній турбувався про свою слабкість у письмі. Тож, як це стосується його? І нас?
Через те, що ми смертні, «слабкі місця» – це те, що має кожен з нас. Мені подобається називати ці «слабкі місця» зовнішніми ознаками нашого смертного життя. У Путівнику по Писаннях ми читаємо, що «Ця слабкість [наша занепала натура] проявляється частково в особистих слабкостях, або кволостях, які має кожна людина». У статті «Бути слабкими – не гріх» це пояснюється більше:
«Як смертні, ми були народжені безпомічними й залежними, з різними фізичними вадами та схильностями… У своєму смертному, слабкому стані ми зазнаємо фізичних та емоційних недуг, голоду і виснаження. Ми відчуваємо людські емоції, наприклад, гнів, печаль і страх. У нас не вистачає мудрості, вміння, витривалості й сили. І перед нами виникають найрізноманітніші спокуси» Венді Улріч.
Отже, ці зовнішні ознаки слабкості нашого смертного життя – це речі, як наприклад: схильність до хвороб, незвичайні бажання, схильність до залежностей і т. д. Але давайте дещо прояснимо тут: Бог не дає нам ці слабкості. Вони є природними ознаками нашої занепалої натури.
Іноді люди кажуть: «Бог створив мене таким, тому я не винен» або «Чому Бог зробив мене таким, а потім сказав мені, що це неправильно?» Але це не справжнє значення цього слова. Якби Бог зробив нас такими, це поставило б під загрозу нашу свободу вибору і звело б нанівець весь Божий план. Ці «слабкі місця» також не є гріхами самі по собі, але те, як ми вирішуємо реагувати на ці речі, може привести до гріха.
«СЛАБКІ МІСЦЯ» І ГРІХ
Ми просто не можемо покаятися в тому, що ми слабкі, – як і сама по собі слабкість не робить нас нечистими.
Гріх – це коли людина свідомо не слухається Божих заповідей або коли не чинить праведно, незважаючи на знання істини (Теми: Гріх).
Коли Мороній був стурбований своєю слабкістю в письмі, «Бог не велів йому покаятися. Замість цього Господь навчав його упокорюватися і мати віру в Христа».
«Ми просто не можемо покаятися в тому, що ми слабкі, – бо сама по собі слабкість не робить нас нечистими. Ми не зможемо зростати духовно доти, доки не приймемо наш стан людської слабкості, ставлячись до нього зі смиренням і вірою та навчаючись завдяки своїй слабкості довіряти Богу» (Венді Улріч).
СПРАВА В НАШОМУ СТАВЛЕННІ
«Слабкі місця» можуть привести до гріха, але це залежить від нашого ставлення. Мороній був зміцнений завдяки своїм слабкостям, тому що він упокорився і мав віру в Бога. Однак якби він негативно відреагував на свою слабкість і розгнівався на Бога, його історія була б зовсім іншою.
Оскільки всі ми смертні люди, наше ставлення до наших випробувань, спокус або обставин не завжди буває найкращім. Однак коли це ставлення призводить до гріха, ми повинні працювати над тим, щоб упокоритися, мати віру в Бога і довіряти Його плану для нас.
І коли ми грішимо, то тільки через очищувальну силу Спокути Ісуса Христа ми можемо отримати спасіння і бути зміцненими проти цих «слабких місць» у нашому житті. Чи означає це, що «слабкі місця» зникнуть? Не обов’язково. Але ми будемо краще підготовлені, щоб протистояти їм, якщо упокоримося перед Богом і матимемо віру в Нього.
ІСТИННЕ ЗНАЧЕННЯ СЛАБКОСТІ
Бог не говорить, що дав нам наші слабкості. Замість цього Він навчає нас про нашу смертність і про План Спасіння. Ось про що Етер 12:27, і все почалося з одного слова: слабкість.
Тому, так само, як Мороній вирішив упокоритися і мати віру, ми повинні зробити те ж саме. Наша слабкість в смертному житті та її «зовнішні ознаки» не визначають нас, але те, як ми вирішили реагувати на ці слабкості, – визначає нас.
Коли ми зазнаємо невдачі, ми повинні вирішити упокоритися і мати віру в Бога. Завдяки Спокуті Ісуса Христа ми зможемо очиститися, зміцнитися і стати гідними того, щоб повернутися в Божу присутність і відчути вічну радість. Це справжнє значення слабкості в Етері 12:27.
І якщо [всі люди] прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню [недостойність і занепалу натуру]. Я [запропонував людям цю слабкість в доземному світі], щоб вони [навчилися] бути покірними; і [завдяки Спокуті] достатньо Моєї благодаті для всіх людей, які [вчаться] упокорюватися переді Мною; бо якщо вони [навчаться] упокорюватися переді Мною і мають віру в Мене, то Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них.
Чи є у вас якісь ідеї про значення слабкості? Поділіться ними в коментарях нижче!
Ця стаття була написана англійською мовою Ренді Харді та опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Тамари Мартиненко.
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Чому Бог дає нам так багато правил? (вони ж Заповіді) - 30 Серпня, 2024
- Чому сім’я є такою важливою частиною Євангелії? - 21 Серпня, 2024
- Слово Мудрості: наш закон здоров’я і чому ми його дотримуємось - 16 Серпня, 2024