«Хіба ви не знаєте, що свідчення двох народів є свідченням того, що Я є Бог, що Я пам’ятаю один народ так само, як другий? Отже, Я звертаюся з тими самими словами до одного народу, як і до другого. А коли два народи зустрінуться, то й свідчення двох народів зустрінеться також» (2 Нефій 29:8).
Факти
Нефій передбачав деякі заперечення, які матимуть читачі останніх днів, проти Книги Мормона. Деякі можуть проголошувати: «Біблія! Біблія! Ми вже маємо одну Біблію, і ніякої більше Біблії не може бути» (2 Нефій 29:3). У відповідь на цю критику Нефій наголосив на тому, що Бог може звертатися до кого Він забажає і коли Він забажає, літописи зроблені людьми, до яких Він звертається, будуть корисними для Його дітей. «Чого ж ви ремствуєте через те, що ви отримаєте більше Мого слова?» – наводить Нефій риторичне питання Господа – «Я звертаюся з тими самими словами до одного народу, як і до другого. А коли два народи зустрінуться, то й свідчення двох народів зустрінеться також» (2 Нефій 29:8).
Згадане Нефієм свідчення «двох народів», що «зустрінуться», нагадує відомий уривок із Єзекіїля 37: «Надійшло до мене таке слово Господнє: «Ти ж, сину чоловічий, візьми одну палицю й напиши на ній: Юді та синам Ізраїля, що з ним у союзі». Потім візьми другу палицю й напиши на ній: Йосифові й усьому дому Ізраїля, що з ним у союзі». Пристав одну до одної, щоб вони стали однією палицею, щоб вони в твоїй руці були одне». (Єзекіїля 37:15-17).
Святі останніх днів традиційно інтерпретують ці дві палиці (з давньоєврейської буквально «дерево» або «деревина») як Біблію та Книгу Мормона. Дивлячись далі на контекст Єзекіїля 37, бачимо, що ці дві палиці символізують врешті-решт об’єднані та відновлені коліна Ізраїля [1]. «Я зроблю з них [палиць з віршів 16-17,19] один народ на моїй землі, на горах ізраїльських, і один цар буде над усіма ними царювати; вони не будуть більше двома народами, і не будуть більш розділені на два царства.» (Єзекіїля 37:22)
Після часів Соломона Ізраїль поділився на два царства – Царство Юди на півдні та Царство Ізраїля на півночі, де знаходились землі Єфрема та Манасії (синів Йосипа). Легій був з коліна Манасії. Такі пророки, як Єзекіїль, що був забраний із Єрусалиму до Вавилону невдовзі після того, як Легій залишив Аравію, чекали на той час, коли всі роз’єднані частини двох ізраїльських царств будуть возз’єднані фізично та духовно.
Окрім того, що палиці, які Єзекіїль згадує в пророцтві, символізують літописи та коліна, вони також можуть символізувати здатність Господа вести та володарювати над цими царствами. У Книзі Захарія 11:7 говориться про Господа, який тримає «дві палиці», або пастуші посохи. Один він назвав «Ласка» (або «Милість»), інший – «Пов’язь» (або «Союз»), із їхньою допомогою він пас отару. Але згодом він зламав одну палицю, щоб він міг порушити свій завіт із народом (Захарія 11:10), і він зламав другу палицю, щоб він міг зруйнувати братерство між Юдою та Ізраїлем (Захарія 11:14). Хоча немає загальної згоди щодо датування цієї частини Книги Пророка Захарія, здається, що вона містить раннє посилання на розсіяння Ізраїлю та подальше возз’єднання та відновлення народу Божого.
Отже, читачі мають бути обережними, коли визначають символіку палиць (колін), свідчення палиць (записані Святі Писання) та завіти між Єговою та Його стародавнім народом. Різниця між цими палицями та літописами визначається в Писаннях Відновлення: «Отже… час приходить, коли Я питиму від плоду виноградної лози з вами на землі, і з Моронієм, якого Я послав до вас відкрити Книгу Мормона, яка містить повноту Моєї вічної євангелії, кому Я довірив ключі від літопису на палиці Єфрема» (Учення і Завіти 27:5, курсив додано).
Свідчення двох народів, про яке йдеться в 2 Нефій 29, безсумнівно містить свідчення про спокутний план Бога для 
Ізраїля в останні дні. Воно включає об’єднання літописів двох народів, і тому Нефій пояснює, що коли два народи будуть зібрані, їх літописи також об’єднаються. Тому Книга Мормона може розглядатись як частина виповнення пророцтв, подібних до тих, що містяться в Єзекіїля 37, бо вона є складовою процесу збирання та возз’єднання.
Нефій, зокрема, підкреслив, що і Юдеї, і Нефійці створять літописи (Біблію та Книгу Мормона відповідно), що зійдуться разом, щоб «пока[зати] тим, хто бореться проти Мого слова і Моїх людей, які є з дому Ізраїля, що Я є Бог, і що Я склав завіт з Авраамом, що пам’ятатиму його сім’я завжди» (2 Нефій 29:14). Цей завіт включає обіцяння, що сім’я Аврамове стане великим, отримає Євангелію спасіння та успадкує обіцяну землю (Буття 17:1-8; Авраам 2:9-11). Біблія та Книга Мормона разом підтверджують, що це все певним чином дійде до сучасних нащадків Дома Ізраїлева.
Аргументи
Нефій розумів, що наявність багатьох свідків надзвичайно важлива для засвідчення справжності його вчень. Тому він залучив таких пророків, як Ісая та його брат Яків, та вочевидь інших союзників таких, як Єзекіїль та Захарія, як свідків його учень про Месію та викуплення Ізраїля. [2] Роблячи це, Нефій залишався в гармонії з біблійним законом, що передбачав наявність свідків (і смертних, і божественних) для належного прийняття законних рішень та засвідчення релігійних проголошень (Второзаконня 17:6; 19:15; Матвія 18:16; ІІ до Коринтян 13:1; до Євреїв 10:28; І до Тимофія 5:19). [3]
Далі Нефій згадує історію Ізраїлю та розділену монархію, про яку буде відомо його народу, та яка буде мати велике значення для нього. Ці пророчі обіцяння, що прийшли від одного з колін Північного царства Ізраїлю, запевнять народ Нефія в тому, що Бог їх не забув і що вони будуть відновлені та возз’єднані.
З іншого боку, цей приклад багатьох свідчень із різних джерел надихає сучасних людей шукати істину в більше ніж одній книзі чи джерелі. «Отже, через те, що у вас є Біблія, вам не треба думати, що вона містить усі мої слова; а також не треба думати, що Я не повелів написати ще більше» (2 Нефій 29:10). Хоча цей уривок конкретно стосується Книги Мормона, його значення виходить за межі навіть Нефійських літописів і поширюється на всі книги та інші джерела повчання та просвітництва (див. Учення і Завіти 88:118 ).
Ця стаття вперше була опублікована англійською мовою на ldsmag.com. Переклад Карпенко Юлії.
Подальше читання
Bruce A. Van Orden, “The Law of Witnesses in 2 Nephi,” in Second Nephi, The Doctrinal Structure, ed. Monte S. Nyman and Charles D. Tate Jr. (Provo, UT: Religious Studies Center, Brigham Young University, 1989), 307–21.
[1] Hugh Nibley, An Approach to the Book of Mormon, The Collected Works of Hugh Nibley: Volume 6 (Salt Lake City, UT and Provo, UT: Deseret Book and FARMS, 1988), 311–328; Keith Meservy, “Ezekiel’s Sticks and the Gathering of Israel,” Ensign (February 1987); “Ezekiel, Prophecies of,” in The Encyclopedia of Mormonism, 4 vols., ed. Daniel H. Ludlow (New York: Macmillan, 1992), 1:480–81; “Ephraim, stick of/Joseph, stick of,” in Book of Mormon Reference Companion, ed. Dennis L. Largey (Salt Lake City, UT: Deseret Book, 2003), 246–47; Kevin Barney, “OT: Ezekiel’s Sticks.”
[2] See Bruce A. Van Orden, “The Law of Witnesses in 2 Nephi,” in Second Nephi, The Doctrinal Structure, ed. Monte S. Nyman and Charles D. Tate Jr. (Provo, UT: Religious Studies Center, Brigham Young University, 1989), 307–21.
[3] The topic of witnesses in biblical law is complex. For an overview, see Bruce Wells, The Law of Testimony in the Pentateuchal Codes, Beihefte zur Zeitschrift für Altorientalische und Biblische Rechtsgeschichte 4 (Wiesbaden: Harrassowitz Verlag, 2004). John W. Welch has explored the ramifications of biblical law for the Book of Mormon, including the law of witnesses, in John W. Welch, The Legal Cases in the Book of Mormon (Provo, UT: Brigham Young University Press and the Neal A. Maxwell Institute for Religious Scholarship, 2008), passim. On the use of divine witnesses in an ancient Israelite religious setting that is directly relevant to the Book of Mormon, see generally David E. Bokovoy, “‘Thou Knowest that I Believe’: Invoking the Spirit of the Lord as Council Witness in 1 Nephi 11,” Interpreter: A Journal of Mormon Scripture 1 (2012): 1–23; “Invoking the Council as Witness in Amos 3:13,” Journal of Biblical Literature 127, no. 1 (2008): 37–51; Stephen O. Smoot, “The Divine Council in the Hebrew Bible and the Book of Mormon,” Studia Antiqua: A Student Journal for the Study of the Ancient World 12, no. 2 (Fall 2013): 15–16 n. 62.
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Чому Бог дає нам так багато правил? (вони ж Заповіді) - 30 Серпня, 2024
- Чому сім’я є такою важливою частиною Євангелії? - 21 Серпня, 2024
- Слово Мудрості: наш закон здоров’я і чому ми його дотримуємось - 16 Серпня, 2024