Мені було сім років, коли моя сім’я приєдналася до Церкви. Через кілька місяців я вперше отримав дещо задарма в Церкві (навіть в третьому класі я міг оцінити радість безкоштовного добра): в Початковому товаристві мені видали каблучку ВІ у всій її зеленій красі. А в недільній школі мені дали мою першу Біблію.
В ті дні, коли друкарський верстат ще був чимось новим (прошу вибачення за каламбур), Церква ще не випустила власне видання Біблії, тому в нашій філії нам дали величезні, надруковані великим шрифтом видання Біблії, які ми ледь могли нести, а тим більш читати. У порівнянні з нею моя блакитна Книга Мормона виглядала якоюсь жалюгідною. Але я любив цю Біблію і вона досі ще десь лежить.
Деякі люди можуть бути здивовані тим, що мормони дають своїм дітям Біблію, оскільки нас часто критикують за те, що ми не надаємо Біблії достатнього доктринального значення, або за те, що повністю замінили її «Золотою Біблією Джо Сміта» – фраза, яка має промовлятися з посмішкою і затиснутою в зубах соломинкою.
Хоча вірно, що мормони не вважають Біблію «непогрішною» (ми фактично не вважаємо непогрішним нічого, крім Божества та Гледіс Найт), і ми доповнюємо Біблію іншим Писанням, деякі будуть здивовані тим, наскільки важлива Біблія для теорії і практики мормонської віри.
Почнемо з того, що ми сприймаємо всерйоз всю Біблію, а не тільки уривки. Виняток становить Соломонова Пісня над піснями, яка наводить на думки про непристойну поезію. У сучасному християнстві це не завжди так. Я пам’ятаю, коли я навчався в середній школі, щороку Гедеонові брати приходили на територію школи і роздавали Писання кишенькового формату. Вони прекрасно уміщувалися в кишені, враховуючи, скільки з них вирізали.
Все, що там залишалося це Новий Завіт, Псалми і Приповісті. Усе інше, у тому числі непристойна пісня Соломона, було відсутнє. Хоча я не думаю, що Гедеонові брати хотіли натякнути на те, що Старий Завіт вже неактуальний (він, безумовно, все ще надрукований в їхніх готельних Бібліях, і я високої думки про них за те, що вони їх поширюють), це, як мінімум, наводить на думку, що дійсно найважливіше знаходиться в основному після книги Малахії.
Мормони сприймають Біблію зовсім по-іншому. Ми вважаємо, що завіти, укладені в Старому Завіті з Авраамом, Ісааком та Яковом, мають важливе значення для Плану спасіння нашого Небесного Батька, і що ці завіти все ще мають силу і в наші дні.
Ми віримо, що багато хто з старозавітних пророків отримали повноту євангелії, що всі вони свідчили про Христа, а деякі з них пророкували конкретно про наш час, включаючи пророцтва Книги Мормона.
Таким чином, незважаючи на деякі, безперечно, дивні речі, такі як осли, що говорять, або херувим з чотирма обличчями Єзекіїля, ми сприймаємо Старий Завіт серйозно і тісно переплітаємо його з нашими вченнями і обрядами.
Крім того, критики Церкви можуть бути здивовані, дізнавшись, що протягом короткого життя Джозефа Сміта його проповіді ґрунтувалися майже виключно на Біблії. Він мало навчав з Книги Мормона. Джозеф був вихований на Біблії, любив Біблію, і вона була в центрі його духовного розвитку протягом всього його життя.
Цікаво також, що навчальний план нашої Церкви побудований таки чином, щоб приділяти Біблії ту увагу, на яку вона заслуговує. У програмах наших Недільних шкіл і Семінарій є чотирирічний навчальний курс, згідно з яким кожний рік по черзі присвячений вивченню Старого Завіту, Нового Завіту, Книги Мормона і Учень і Завітів/Історії Церкви. Ми вивчаємо Біблію в наших інститутах релігії і в кампусах УБЯ.
Ми вважаємо Біблію настільки важливою, що ще в 1979 році Церква опублікувала власне видання перекладу Короля Якова, що мало навчальні матеріали і виноски, від яких видавці Біблії по всій країні були в захваті. Це вимагало невимовних вкладень часу і грошей, але метою було зробити Біблію більш корисним інструментом для особистого вивчення і для навчання.
При цьому, ми не поклоняємося Біблії і не вважаємо, що все в ній непогрішне. Але, як я вже сказав, у нас таке ставлення до всього. Я роками засмучувався через кому, якої, на мою думку, не вистачає у Алмі в Книзі Мормона, хоча ніхто, здається, не поділяв мого занепокоєння з цього приводу. І ми не самотні в тому, щоб з обережністю підходити до давніх текстів.
Більшість християнських вчених, наскільки я розумію, визнають, що як умисні, так і ненавмисні помилки проникли в ці книги за сотні або тисячі років. Багато книг у Біблії, якщо не більшість, мають невизначене авторство, безіменних редакторів і сумнівне датування. Але Біблія як і раніше багата на важливі вчення і надихає своїм свідченням про Бога Отця і Ісуса Христа. Вона і досі є словом Божим.
Особисто мене Біблія познайомила з Богом і Його стосунками з людством. Її вчення і досі є основою моєї віри. Християнство не змогло б вижити без Біблії, і я думаю, те саме можна сказати і про мормонізм. Хоча ми віримо, що Книга Мормона містить повноту євангелії, Господь, вочевидь, ніколи не хотів, щоб вона стояла окремо. Натомість вона є одним із свідчень божественності Христа і Його спокутної сили, підкріпленої і підтриманої свідченням Святої Біблії і подальшим одкровенням.
Мормони, можливо, і викопали золоті листи, але ми все ще копаємося в Біблії. Без неї ми були б іншими.
Ця стаття була написана англійською мовою Робом Гіо та опублікована на сайті mormonhub.com. Переклад Тамари Мартиненко.
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Чому Бог дає нам так багато правил? (вони ж Заповіді) - 30 Серпня, 2024
- Чому сім’я є такою важливою частиною Євангелії? - 21 Серпня, 2024
- Слово Мудрості: наш закон здоров’я і чому ми його дотримуємось - 16 Серпня, 2024