Всі ми розуміємо, що Небесний Батько любить нас.
Але сказати, що Він просто любить нас, не означає наблизитися до великого парадоксу взаємин між Богом та людиною. Наш Небесний Батько проголосив щодо людства, що «жодна волосина з його голови не впаде на землю непоміченою» (УЗ 84:116) і що вся Його робота і слава полягають у тому, щоб «здійснювати безсмертя і вічне життя людини» (Мойс. 1:39).
Ми можемо навіть розуміти це, але чи знаємо ми, чому ми гідні цієї великої відданості?
У порівнянні з Богом людина – це ніщо, і все ж ми для Нього – все через Його любов до нас.
ЛЮДИНА – ЦЕ НІЩО
У межах видимого Всесвіту існує два трильйони галактик.
Дозвольте мені переформулювати це.
У межах видимого Всесвіту існує 2 000 000 000 000 галактик. У кожній галактиці приблизно 100 000 000 зірок. Ми знаємо, що ці зірки оточені незліченною кількістю сонячних систем, поки що невідомих людству, а всередині цих систем знаходяться світи, яким немає числа.
Небесний Батько сказав Мойсею на вершині гори, що «жодна людина не може побачити всі Мої діяння, якщо не побачить всієї Моєї слави; а жодна людина не може побачити всієї Моєї слави, і після того залишитися у плоті на землі» (Мойс. 1:5).
І це лише Його світи. Що стосується Його дітей, Небесний Батько називає їх незліченними, як пісок морський. А це дуже багато волосин, за якими потрібно доглядати.
Мені завжди було цікаво, що описуючи Своїх дітей, Небесний Батько використовує такі метафори, як «пісок морський» (Єр. 33:22). Мало того, що пісок морський не тільки незчисленний, але пісок і пил майже нічого не варті. Це немає ні грошової цінності, ні естетичної цінності, і це настільки поширене явище, що воно використовується для опису людей, які «приблизно такі ж корисні, як пил».
Цар Веніямин зрозумів це, коли виступав зі своєю останньою проповіддю. Він описав людство як таке, що «нижче за прах землі» (Мосія 2:25, 4:2); прах підкоряється волі Батька, але ми не завжди це робимо, що приводить нас до висновку, що прах більш гідний перебувати в присутності Бога, ніж ми.
Без любові Небесного Батька ми нічого не варті.
ЛЮДИНА – ЦЕ ВСЕ
Ось чому Спокута Спасителя така важлива.
До Спокути ми були просто творінням. Це правда, що в цих тілах живуть духи, але без здатності каятися і вдосконалюватися в наступному житті ми нічим не відрізнялися від піску. Якщо порівнювати пісок з нескінченними галактиками, то наше життя не йде ні в яке порівняння.
А потім Небесний Батько послав свого Сина померти за нас.
Чи можете ви уявити, що ви посилаєте свого сина вмирати за жменю піску? Відповідь: ні, тому що ви б ніколи цього не зробили. У піску немає потенціалу для розвитку, але у нас є, і саме заради цього потенціалу Небесний Батько послав свого Єдинонародженого Сина. Ми все ще менші за прах земний, але завдяки Спокуті Христа у нас є можливість стати чимось більшим.
Про цей принцип Президент Ухтдорф сказав наступне:
«Існує парадокс людини: у порівнянні з Богом вона – ніщо; і в той же час для Бога ми – все. І хоч на фоні безмежного сотворіння ми можемо здаватися нічим, усе ж ми маємо іскру вічного вогню, що палає в наших грудях. У нас є незбагненне обіцяння піднесення – світи без ліку й кінця – що будуть у нашій владі. І велике бажання Бога – допомогти нам досягнути цього».
Ось що робить нас більшими за пісок. Любов нашого Спасителя перетворила нас з створіння на можливість, і за це й багато іншого Він заслуговує на нашу особливу любов.
ЩО МИ РОБИМО З ЦІЄЮ ЛЮБОВ’Ю?
Ми стаємо чимось більшим, ніж пісок.
Ми читаємо Писання. Ми молимося. Ми ходимо до Церкви, виконуємо свої покликання і примножуємо свої таланти. Ми любимо своїх ближніх, тому що якщо ми заслуговуємо на увагу Бога, то вони теж. Ми навчаємо своїх дітей і допомагаємо їм зростати, тому що через нас наш Небесний Батько допомагає їм розкрити свій потенціал.
І я молюся про те, щоб наприкінці свого життя ми всі змогли озирнутися назад з вдячністю за те, що ми змогли зробити щось з любов’ю та відданістю, яку запропонував нам Небесний Батько, чия любов допомогла нам стати більшими за пісок.
Ця стаття була написана англійською мовою ЛоганомГроллом та опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Тамари Мартиненко.
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Чому Бог дає нам так багато правил? (вони ж Заповіді) - 30 Серпня, 2024
- Чому сім’я є такою важливою частиною Євангелії? - 21 Серпня, 2024
- Слово Мудрості: наш закон здоров’я і чому ми його дотримуємось - 16 Серпня, 2024