Коли я вперше ступила на землю Священного гаю, це не було «вранці чудової ясної днини ранньої весни» (Джозеф Сміт – Історія 1:14). Це був похмурий, морозний, сніжний зимовий день у січні. Я була новою місіонеркою в Рочестерській місії штату Нью-Йорк, і я небагато пам’ятаю про те, що було в мене на думці в той день, за винятком питання: «Як я переживу 18 місяців спілкування з незнайомцями?»
Для такого інтроверта, як я, це було занадто. Однак я пам’ятаю, що, попри все, я все ж відчувала особливий дух, коли проходила повз ті дерева. Коли під час своєї місії я проводила екскурсії історичними місцями Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів поблизу Пальміри, я зрозуміла, що ці місця були священними не тільки через події, які там відбувалися, але й тому, що люди і надалі приходять туди та отримують священні переживання, незалежно від пори року.
Заклик Президента Нельсона на останній Генеральній конференції подумати про те, як події Відновлення вплинули на наше життя, змусив мене замислитись над деякими з тих священних переживань, які я отримала, і про те, що Відновлення означає в моєму житті. Я одразу подумала про те, що Відновлення євангелії Ісуса Христа означає неприпинне одкровення для Церкви, для моєї сім’ї і для мене.
БЕЗПЕРЕРВНЕ ОДКРОВЕННЯ У ЦЕРКВІ
Чим більше я вивчала життя Джозефа Сміта та історію Церкви, тим більше усвідомлювала, що Відновлення було і залишається процесом. Потік одкровення не почався і не закінчився з Джозефом. Бог продовжує відновлювати Свою істину рядок за рядком, тут трохи і там трохи, і цей процес триває в наші дні!
Старійшина Ухтдорф сказав: «Відновлення – це процес, який триває; і ми живемо тепер в цьому процесі. Він містить в собі усе, ‘що Бог відкрив, усе, що Він відкриває тепер’, і ‘багато великого і важливого’, що ‘Він ще відкриє’ [Уложення віри 1:9]. … Вражаючі події сьогодення є частиною того задовго провіщеного періоду підготовки, яка досягне свого завершення під час славетного Другого пришестя нашого Спасителя Ісуса Христа» («А чи не проспите ви Відновлення?», Ensign або Ліягона, травень 2014 р.).
Останнім часом в Церкві відбулося багато вражаючих змін. І іноді ми можемо відчувати себе перевантаженими. Але від нас не очікується, що ми зробимо все ідеально прямо зараз. Втішно, озираючись назад, бачити, що з перших днів Відновлення нам давали істину рядок за рядком, і ми не завжди точно знали, що робити і як робити. Якщо ми подивимося на ці зміни в Церкві як на заклик покластися на Христа, наша життєва подорож стане менш обтяжливою і більш радісною.
БЕЗПЕРЕРВНЕ ОДКРОВЕННЯ ДЛЯ СІМЕЙ
Я думаю, що легко можу сказати, що моя родина не була б такою, якою вона є, без знання про Відновлення. Мій тато – новонавернений, і він єдиний член Церкви у своїй сім’ї. Перш ніж він приєднався до Церкви, він вступив до Університету Бригама Янга за рекомендацією товариша. Коли я запитала його, чому він почав відвідувати Церкву, він відповів: «Що ще можна робити в Прово у неділю?» Чиста правда. Після хрищення і служіння на місії він повернувся в УБЯ, де зустрів мою маму. Я вдячна за здатність мого батька розпізнавати духовні істини і діяти відповідно до них, а також за те, що вони з мамою уклали завіти в храмі, які дозволили нам бути сім’єю навічно.
Це знання стало особливо важливим в інший холодний січневий день у Священному гаю. Ми з моєю напарницею були призначені на денну зміну на історичній фермі Джозефа Сміта. Це був день похорону моєї мами. Коли ми з напарницею йшли повз дерева, пейзаж ніби відображував мої почуття – холодні, темні і сірі.
На фермі Джозефа Сміта є місце, якщо йти по Стаффорд-роуд, де можна зупинитися і побачити з одного боку Священний гай, а з іншого – шпиль храму Пальміри крізь дерева. В той день я зупинилася в цьому місці і подумала про те, що завдяки істині, даній у цих двох місцях – видінню Джозефа Сміта серед тих дерев і завітам, що укладаються в храмах Божих, – я точно знала, що побачу свою маму знову. Я знала, що якщо я буду дотримуватися своїх завітів, Бог дотримається Своїх обіцянок для мене, і в майбутньому на мене чекає багато благословень. Втрата моєї мами як і раніше важка для моєї сім’ї, але я згадую ті хвилини спокою, коли сумую.
Можливо, це якраз тяжкі часи для вашої родини. Знання істини, яке ми маємо завдяки Відновленню, не знімає біль, який ми відчуваємо, але воно може дати нам ті милість та надію, які нам потрібні, щоб пережити важкі часи. Одкровення може допомогти нам дізнатися, як найкраще допомагати тим, кого ми любимо, або просто як любити їх сильніше. Воно допомагає нам дізнатися, що означає бути частиною Божої сім’ї, коли ми дізнаємося більше про себе і наші стосунки один з одним і з Ним.
БЕЗПЕРЕРВНЕ ОДКРОВЕННЯ ДЛЯ ВАС І ДЛЯ МЕНЕ
Джозеф сказав у своїй історії:
«Я знову і знову вдумувався в [Якова 1:5], відчуваючи, що я, напевно, більше за всіх потребую саме Божої мудрості, адже я не знав, що мені робити, і так ніколи і не дізнався б, якби не сягнув більшої мудрості …
Нарешті, я дійшов такого висновку: я мушу … просити від Бога» (Джозеф Сміт – Історія 1:12-13).
Мені подобається в цих словах думка про те, що кожен з нас може «просити від Бога». Останнім часом я думала, що наблизитися до Бога – це не просто прийти з нашими питаннями, це означає прийти з нашими скорботами, нашими радощами, нашими тривогами, нашими страхами. Це означає постати перед Ним з усім, що в нас є, з усіма недоліками, зі знанням того, що Він прийме нас. А це означає, що ми, як сказав пророк, «почуємо Його».
Нещодавно у мене був випадок, який нагадав мені про цей принцип. Я прокинулася і ще до того, як встала з ліжка, я відчула, що не настільки хороша, як могла би бути. Поки я борсалася в цьому відчутті «недостатності», я сіла в машину, щоб поїхати на роботу, і вирішила послухати Книгу Мормона.
«Що, якщо на цей момент достатньо просто навчитися дозволяти собі почуватися гідною, без вічного відчуття, що могла б зробити і більше? Що, якщо на цей момент досить просто навчитися бути в Його присутності – чути Його?»
Коли я слухала текст Книги Мормона, я пригадала те внутрішнє відчуття, яке у мене з’явилося в подібний момент кілька місяців тому, коли я турбувалася про те, що недостатньо роблю в своєму житті. Я згадала, як думала: «Що, якщо на цей момент достатньо просто навчитися дозволяти собі почуватися гідною, без вічного відчуття, що могла б зробити і більше? Що, якщо на цей момент досить просто навчитися бути в Його присутності – чути Його?»
Я вдячна, що іноді мені досить прийти і бути з Ним. Я вдячна за те, що Відновлення – це Бог, який дає нам більше знань про те, ким Він є, і пропонує нам більш особисті стосунки з Ним, які не залежать від того, чи виконуємо ми все з нашого щоденного списку справ. Він любить нас, тому що ми Його.
Для мене неперервне Відновлення означає любов – любов Бога, яка простягається через всі покоління і поширюється на кожного з Його дітей. Воно означає Пророків, які отримують настанови для наших днів. Воно означає надію, що ті, кого ми любимо, можуть бути знову з нами після нашої смерті, щоб більше ніколи не розлучатися. Воно означає світло Спасителя в моєму житті, яке стає все яскравіше, коли я відкриваю своє серце Йому і йду туди, куди Він мене веде. Воно означає, що завдяки відновленню Божої істини ми можемо бути знову з Ним.
Ця стаття була написана англійською мовою Аріель Монсон та опублікована на сайті churchofjesuschrist.org. Переклад Тамари Мартиненко.
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Чому Бог дає нам так багато правил? (вони ж Заповіді) - 30 Серпня, 2024
- Чому сім’я є такою важливою частиною Євангелії? - 21 Серпня, 2024
- Слово Мудрості: наш закон здоров’я і чому ми його дотримуємось - 16 Серпня, 2024