На початку нашого дорослого життя моя дружина і я віддалилися від Євангелії Ісуса Христа і Церкви. Одного дня місіонери повного дня зупинились біля нашого будинку, щоб переконатися, що ми знаємо, що в нашому районі недалеко від нашого дому був створений новий прихід. Вони запросили нас відвідати церкву в неділю.
Озираючись на своє життя, я розумію, що багато з проблем, які в мене були, можна було б уникнути, якби я залишався вірним своїм звітам. Мені потрібен був Спаситель і Церква, і я почав змінювати своє життя. Я поділився зі своєю дружиною тим, що в мене було сильне почуття, що ми маємо повернутися до церкви, але вона не була готова. Я прийняв її відповідь, тому що я не хотів сперечатися.
Місіонери продовжували часто навідувати нас і запрошувати до церкви. Хоча моя дружина не хотіла, я молився про себе, щоб Небесний Батько мені допоміг. Трохи згодом, в суботу ввечері, пролунав телефонний дзвінок і незнайомий голос сказав: “Брат Флорес, єпископат хотів би, щоб ви сказали вступну молитву на причасних зборах завтра, і хотів би запросити вашу дружину сказати заключну молитву”.
Добре, що по телефону він не міг бачити шок на моєму обличчі. Моє серце почало битися із змішаним почуттям страху і радості, і я відповів: “Звичайно, із задоволенням”. Я відразу ж зателефонував своїй дружині, яка була в гостях у подруги, і розповів їй про прохання єпископату. Її перша відповідь була: “О, ні!” Але коли я запевнив її, що я був так само здивований, як і вона, – вона погодилася зробити це.
Коли ми зайшли до церкви з нашими онуками, місіонери привітали нас із виразом крайнього подиву на обличчях, але швидко подив змінився широкою посмішкою і життєрадісними вітаннями. Брат Джонс, радник в єпископаті, проводив збори і оголосив: “Молитву скаже брат Флорес”. Я повільно підвівся і підійшов до трибуни, і коли я підійшов, я відзначив, що брат Джонс, єпископ Каавa і брат Хо дивилися один на одного з подивом. Я сказав свою скромну молитву і сів на місце. По завершенні зборів моя дружина промовила милу і просту молитву подяки.
Пізніше ми дізналися, що члени єпископата збирались зателефонувати іншому брату і сестрі Флорес, які жили в цьому новому приході, щоб попросити їх молитися. Ми всі щиро посміялися над “помилкою”. Кілька членів церкви, яких ми вже знали багато років, прийшли до нас в гості того тижня і привітали нас із поверненням до Церкви. Незабаром ми почали пожинати благословення Євангелії в нашому житті, і я завжди буду вдячний за те, що помилковий телефонний дзвінок не був помилковим.
Стаття вперше була опублікована англійською мовою на www.lds.org. Переклад Шепелєвої Людмили.
Mila
Latest posts by Mila (see all)
- СТАРІЙШИНА УХТДОРФ СКАЗАВ УКРАЇНСЬКИМ БІЖЕНЦЯМ У ПОЛЬЩІ, ЩО БОГ З НИМИ - 29 Квітня, 2022
- 9 СПОСОБІВ ПРИНЕСТИ БІЛЬШЕ МИРУ У ВАШ ДІМ В ЦЕ РІЗДВО - 24 Грудня, 2021
- КОНСУЛЬТАТНТ-СВЯТИЙ ОСТАННІХ ДНІВ: ЧОМУ НАМ ТАК ВАЖКО ПРИЙНЯТИ ДОПОМОГУ? - 28 Березня, 2020