Джон Хілтон III, витяг з книги «Засновник нашого спокою»
В Писаннях є багато прикладів людей, чиє життя виявилося не таким, як вони могли сподіватися. Так, Алма-молодший покаявся, але Ламан і Лемуїл не принесли такого щастя своєму батькові. Шадрах, Мешах та Авед-Него уникли смерті, але Авінадію не так пощастило. У той час як сини Мосії були дуже успішними в місіонерській діяльності серед Ламанійців, Мормон спостерігав, як Ламанійці знищують його народ. Рахіль перемогла в боротьбі з безпліддям, але Лія завжди була дружиною другого сорту. Зверніть увагу, що в кожному з цих випадків джерелом випробувань не був особистий вибір людини, а дії інших людей. Давайте дослідемо найбільш вражаючі сторони цих протиріч в Писаннях, щоб обговорити рідко згадуваний момент: : іноді у праведників не все складається так, як хотілося б. Навіть найвеличніші з людей часто стикаються з жахливими випробуваннями, які не закінчуються. Іноді немає щасливого кінця в земному житті. Хоча ця концепція і не є приємною, розуміння важкого життя героїв Писань може принести нам спокій.
ЛЕГІЙ
Багато що з минулого Легія й досі залишається невідомим, але ми знаємо, що він був пророком, який бачив Господа. Легій також був багатою людиною; він досяг як мирського, так і духовного успіху. Але, як і всі батьки, він не міг контролювати вибір своїх дітей. Хоча багато батьків стурбовані тим, що їхні діти приймають неправильні рішення, не багатьом знайомі тяготи, пов’язані з непослухом дітей, в такій же мірі, як це було у Легія. Він мав дітей, які «багато в чому ремствували на свого батька» (1 Нефій 2:11), били своїх братів палицею і неодноразово намагалися вбити Нефія і навіть Легія.
Незадовго до своєї смерті Легій сказав Ламану і Лемуїлу: «Серце моє час від часу гнітить печаль, бо я боюся … що [вас буде] відсі[чено] і знищ[ено] назавжди» (2 Нефій 1:17). Його передсмертним бажанням було, щоб його сини «встали з праху… і були мужами» (2 Нефій 1:21). Замість цього Ламан і Лемуїл закам’яніли серцями своїми проти Нефія і були сповнені ненависті до нього (див. 2 Нефій 5:14). Найбільше випробування Легія – діти, які робили поганий вибір, – так і не закінчилося. Десятиліттями він працював з Ламаном і Лемуїлом, терпляче закликаючи їх вибрати кращий шлях. Але, врешті-решт, вони цього не зробили, і щасливий кінець в земному житті так і не настав.
АВІНАДІЙ
Через століття після смерті Легія, Авінадій сміливо свідчив перед народом царя Ноя. Коли вони прагнули позбавити його життя, Бог чудесним чином визволив його. Два роки по тому він повернувся і вчив Ноя та його священиків. Вислухавши Авінадія, Ной засудив його до смерті, але Господь знову звільнив Авінадія, в результаті чого Дух Господній яскраво осяяв його обличчя, тож Авінадій міг й надалі вчити.
Проте, після промови Авінадія цар Ной ще раз звелів стратити його (див. Мосія 17:1). Авінадій вже був визволений двічі; чи очікував він, що Бог зробить це знову? Цього не сталося – священики «схопили його і зв’язали його, і бичували його шкіру хмизом, так, аж до смерті» (Мосія 17:13). В який момент Авінадій зрозумів, що Бог не визволить його? Що він відчував, коли зрозумів, що у нього, як і у багатьох пророків до нього, не буде щасливого кінця в земному житті?
МОРМОН
Мормон народився близько 310 р н.е. На той час, коли йому виповнилося шістнадцять, він виступив на чолі війська Нефійців в битві проти Ламанійців. Більшу частину наступних двох десятиліть він провів, беручи участь в бойових діях. Він також намагався проповідувати людям, але вони не слухали. Неодноразово він описував глибокий смуток, який він відчував через гріхи та смерті, що оточували його:
- «Моє серце сповнене смутком через їхню злочестивість усі мої дні». (Мормон 2:18-19)
- «І моє серце сумувало через цю велику біду мого народу, через… їхні мерзоти». (Мормон 2:27)
Незважаючи на злочестивість свого народу, Мормон вклав все своє серце і душу в те, щоб захистити їх і переконати їх покаятися (див. Мормон 3:12). Мормон командував битвами, в яких загинули сотні тисяч людей. Навіть у віці сімдесяти чотирьох років Мормон все ще розробляв стратегії, як краще захистити свій народ від Ламанійців. Після битви, в якій «душу кожного сповнював жах» (Мормон 6:8), Мормон був одним з двадцяти чотирьох, що вижили. Він записав: «І моя душа розривалася від болю, через убивство моїх людей» (Мормон 6:16). Незабаром після написання цих слів Мормон був вбитий Ламанійцями.
Мормон присвятив все своє життя захисту свого народу і, врешті-решт, він зазнав невдачі. Хоча у нього були неймовірні довгострокові успіхи (наприклад, Книга Мормона була все ж таки опублікована!), але це відбулося через багато століть після його смерті. Здебільшого життя Мормона було сповнене гірких розчарувань. Навіть незважаючи на те, що він виливав свою душу в молитві «протягом цілого дня» (Мормон 3:12), Мормон так і не отримав на свої молитви таку відповідь, на яку сподівався.
Від початку Книги Мормона (Легій) до хронологічної середини (Авінадій), в кінці (Мормон) і всюди між ними Книга Мормона сповнена історіями людей, у яких не було щасливих кінців в земному житті. Біблія також багата на такі розповіді; давайте розглянемо одну з них.
ЛІЯ
Коли Яків зустрів Рахіль, він одразу ж закохався в неї, добровільно запропонувавши працювати сім років в обмін на шлюб з нею. Схоже, Яків проігнорував Лію, старшу сестру Рахілі. У Писаннях говориться, що «очі ж Ліїні були хворі», а Рахіль була «гарного стану та вродливого вигляду» (Буття 29:17). Про що міг думати Яків, так це про свою шлюбну ніч з Рахіллю, але у його свекра були інші плани. Ми читаємо: «І сталося ввечері, і взяв [свекор Якова] [старшу] дочку свою Лію, і до [Якова] впровадив її; І Яків із нею зійшовся» (Буття 29:23). Наступного ранку, коли Яків виявив обман, він був обурений. Як почувалася Лія? Що було в неї на думці в шлюбну ніч? Чи дав їй батько суворі інструкції не розмовляти, щоб Яків не розкрив обман? Чи сподівалася вона потай, що зможе завоювати серце Якова? Чи хвилювалася вона? Нервувала? Злякалася? Була розчарована? Відчувала, що її примушують?
Через тиждень після весілля з Лією Яків взяв Рахіль за другу дружину. В Писаннях прямо сказано, що Яків «покохав… Рахіль більше, як Лію» (Буття 29:30). Яке це було для Лії? Коли Лія завагітніла першою, вона подумала: «Тепер покохає мене чоловік мій» (Буття 29:32). Але він її не покохав. Схоже, що протягом наступних десятиліть Рахіль була дружиною, яка займала чільне місце. Немає ніяких згадок про те, що Лія будь-коли відчувала, що Яків її кохав (див. Буття 30:14-16; 33:2). У Лії в земному житті не було ані Принца Прекрасного, ані «жили вони довго і щасливо».¹
ЗАМІНА ХИБНИХ ОЧІКУВАНЬ
Деякі праведні люди ніколи не створять сім’ю. Деякі пари розлучаться або ніколи не матимуть дітей. Інші люди будуть мужньо відстоювати правду, а результатом буде лише осміяння. Багато боротимуться з небажаними почуттями або спокусами. Деякі будуть жертвами жахливих злочинів. Ми можемо присвятити всі свої зусилля справі, надії або мрії і ніколи так і не побачити, що вони стали реальністю. У нас може бути виснажлива хвороба, від якої ми ніколи не вилікуємося, або ж ми побачимо передчасну смерть коханої людини. Можливо, що в якомусь аспекті нашого земного життя ми не побачимо щасливого кінця. Визнання цієї реальності допомагає нам справлятися з екстремальними випробуваннями, коли вони з’являються на нашому шляху.
Ми можемо замінити хибне очікування: «Якщо я буду дотримуватися заповідей, все буде як треба в найкоротші терміни і так, як я цього хочу», очікуванням з точки зору вічності: «Якщо я буду дотримуватися своїх завітів і витерплю аж до кінця, все буде як треба – в цьому житті або в наступному». Ми можемо сказати щось на кшталт: «Я приймаю рішення залишитися на шляху завіту, бо я люблю Бога – незалежно від моїх нинішніх життєвих обставин». Я вірю, що Лія, Легій, Авінадій, Мормон та інші зосередилися на майбутньому і знайшли надію в своїх очікуваннях з точки зору вічності. Наскільки нам відомо, Лія так і не знайшла справжнього кохання в цьому житті. Чи зменшилася частина її болю через століття, коли її нащадки, такі як Давид і Соломон, стали відомими, або коли вона стала свідком народження свого найвідомішого нащадка, Ісуса Христа?
Легій, кажучи про своє погане здоров’я, про те, що «непокоїло [його] душу» і про те, що його «серце час від часу гнітить печаль», в той самий час описав, як він «оточений навіки руками любові [Бога]» (2 Нефій 1:14-17). Легій зміг утримувати обидві реальності одночасно і знаходити радість в очікуваннях вічності, хоча у нього були серйозні мирські труднощі.
Незадовго до смерті Авінадій сказав: «Не має значення, куди я піду, якщо так є, що мене врятовано» (Мосія 13:9), і свідчив, що «є воскресіння, тому могила не має перемоги, і жало смерті поглинуто в Христі», Який є «світло і життя світу; так, світло, що є нескінченним» (Мосія 16:8-9). Хоча ми не можемо знати, які мирські почуття мав Авінадій під час своєї страти, його очікування з точки зору вічності, ймовірно, пом’якшували біль, який він відчував.
У тому ж листі, в якому Мормон висловив свій жах з приводу злочестивості свого народу і його відмови слухати його слова, він також поділився з Моронієм своєю надією на те, що Спокута Христа «покої[тиме]ться у [їхній] свідомості завжди» (Мороній 9:25). Хоча очікування з точки зору вічності не усувають біль повністю, вони дають розраду у важкі часи.
ЯК ЗНАЙТИ СПОКІЙ
- Пам’ятайте важкі часи героїв. Читаючи Писання, шукайте героїв, які були сильними навіть тоді, коли їхнє життя було надзвичайно важким. Черпайте мужність з їхніх прикладів.
- Проаналізуйте свої очікування: Якщо ви боретеся з серйозним випробуванням, перевірте свої очікування, поставивши собі два питання: 1. Якого результату я очікую, але не отримую? 2. Як би я міг змінити ці очікування, щоб зосередитися на вічних очікуваннях майбутнього, коли «Бог кожну сльозу зітре»?
1) Виступаючи на конференції округу в Єрусалимі 14 квітня 2018 року, сестра Патриція Холланд поділилася думками про Лію, які стали підставою для входження Лії до складу цього розділу.
Эта статья была написана John Hilton III и опубликована на ldsliving.com под названием «Finding peace when expectations don’t meet reality»
Русский © 2020 LDS Living, A Division of Deseret Book Company | Englsih © 2020 LDS Living, A Division of Deseret Book Company.
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Чому Бог дає нам так багато правил? (вони ж Заповіді) - 30 Серпня, 2024
- Чому сім’я є такою важливою частиною Євангелії? - 21 Серпня, 2024
- Слово Мудрості: наш закон здоров’я і чому ми його дотримуємось - 16 Серпня, 2024