ПИТАННЯ
Любий дідусю,
Президент Томас С. Монсон вчить, що легше виконувати заповіді 100 відсотківчасу, ніж 98 відсотківчасу. Мені здається, що я можу дотримуватися їх не більше ніж 50/50. Чи здатний ти, дідусь, дотримуватися заповідей 100 відсотків часу? Якщо ні, то чому, якщо це так легко зробити? Чи очікуєш ти, що протягом свого життя ти зможеш бути слухняним 100 відсотків часу? Який відсоток слухняності мені потрібен для вічного спасіння?
Д.Ф.
ВІДПОВІДЬ
Любий Д.Ф.,
Я думаю, що ти неправильно розумієш значення відсотків, згаданих в історії, якою поділився Президент Монсон. Я приведу тут досить довгу цитату, щоб й інші читачі могли стежити за думкою.
«На завершення дозвольте мені поділитися з вами прикладом людини, яка змолоду визначила свої цілі. Я говоритиму про брата Клейтона М. Крістенсена, члена Церкви, який є професором ділового адміністрування в Школі бізнесу Гарвардського університету.
Коли йому було 16 років, брат Крістенсен вирішив, що серед інших справ, які він не робитиме в неділю, він також не займатиметься у той день спортом. Кілька років потому, навчаючись в Оксфордському університеті в Англії, він грав центровим у баскетбольній команді. В сезоні того року вони були непереможними і дійшли до баскетбольного турніру, який у Британії прирівнюється до того, який у Сполучених Штатах проводить Національна студентська спортивна асоціація. Вони достатньо легко вигравали свої ігри в турнірі, ставши однією з чотирьох команд, що вийшли у півфінал. Саме тоді брат Крістенсен подивився на розклад ігор і, на свій жах, побачив, що баскетбольну гру фіналу було заплановано на неділю. Він і команда так сильно старалися, щоб дістатися туди, де вони зараз були, а він був центровим, який починав гру. Зі своєю ділемою він підійшов до тренера. Його тренер не перейнявся його проблемою і сказав брату Крістенсену, що очікує на його участь у грі.
Однак перед фінальною грою була ще півфінальна гра. На жаль, запасний центровий вивихнув собі плече, що ще більше змушувало брата Крістенсена взяти участь у фінальній грі. Він пішов до своєї кімнати у готелі. Він став навколішки і запитав свого Небесного Батька, чи буде це неправильно, якщо він лише цього одного разу гратиме у неділю. Він сказав, що відповідь прийшла ще навіть до того, як він закінчив молитися: «Клейтоне, чому ти взагалі питаєш Мене? Ти знаєш відповідь».
Він пішов сказати своєму тренеру, як прикро йому, що він не зможе грати у фінальній грі. Після цього він пішов на недільні збори до місцевого приходу, а його команда грала без нього. Він молився, щоб їм пощастило, і вони дійсно перемогли.
Він прийняв те доленосне важке рішення більш як тридцять років тому. Брат Крістенсен сказав, що з плином часу він все більше вважає його одним з найважливіших рішень, які він будь-коли приймав. Було б дуже легко сказати: «Знаєте, взагалі дотримання суботнього дня у святості – це вірна заповідь, але, враховуючи мої особливі зм’якшувальні обставини, буде нормально тільки цього одного разу порушити його». Втім він говорить, що все його життя видалось одним нескінченним потоком пом’якшувальних обставин і, якщо б він перетнув межу тільки того разу, то наступного разу, коли з’явилося б щось надто вимогливе і критичне, було б набагато легше перетнути цю межу знову. Засвоєний ним урок полягає в тому, що легше, коли дотримуєшся заповідей 100 відсотків часу, ніж 98 відсотків часу». («Три принципи вибору», Генеральна конференція, жовтень 2010 р.)
Брат Крістенсен вимірює у відсотках послух одному закону або принципу, а не всім законам і принципам. Він обрав 100% послух принципу «жодних видів спорту в день Господній». Якби він вирішив робити винятки, він каже, що його 98% послуху дійсно б знизилися до набагато меншого відсотка, тому що (знаючи себе) він робив би більше винятків, ніж слід було б. Такий підхід, в свою чергу, може поширюватися й на інші стандарти життя за євангелією. Наприклад, якщо людина вирішить утримуватися від чаю, їй буде легше утримуватися на 100%. Якщо воназробить виняток, щоб пити солодкий чай з членами сім’ї, які не є членами церкви (утримання 98%), вона скоро виявить, що замислюється, чи включає це в себе також покупку чаю, коли вони йдуть в гості, чи повинні її діти дотримуватися цієї заповіді чи ні, що робити, коли чай подарували, що робити, коли її просять випити чаю близькі друзі, яких вона любить як сім’ю, і так далі ланцюжком. Якщо ця людина витратить занадто багато часу і зусиль на боротьбу з цими питаннями, вона виявить, що 98% знижуються до меншого відсотка, і у неї вже буде навик знаходження винятків, достатній для отримання ступеня в юриспруденції. Її життя було б набагато простіше, якби вона уникала поступок і замість цього дотримувалася своїх стандартів. Уважні читачі можуть зауважити, що такий хід думок може бути «хитким» аргументом. І хоча з точки зору логіки такий хід думок виглядає помилковим, це все ж є нормою для людської природи. Замість того, щоб вірити мені на слово, ви можете запитати підлітків і молодих людей, що відбувається, коли вони починають робити виключення з норм моралі і закону цнотливості. Природна людина, як і вода, йде шляхом найменшого опору, скочуючись вниз.
З урахуванням вище сказаного, є дуже багато заповідей, згідно з якими, я підозрюю, ти вже живеш. Навіть якщо особисто для тебе це є проблемою, я впевнений, що ти знаєш людей, які на 100% дотримуються одного або декількох з наступних стандартів:
- утримання від речовин, заборонених в Слові мудрості
- повна десятина щороку
- сувореустримання до шлюбу і абсолютна вірність після
- щомісячний піст
- відвідування церкви
- скромність в одязі і манерах.
Дідусь.
Ця стаття була написана англійською мовою та опублікована на сайті askgramps.org. Переклад Тамари Мартиненко.
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Чому Бог дає нам так багато правил? (вони ж Заповіді) - 30 Серпня, 2024
- Чому сім’я є такою важливою частиною Євангелії? - 21 Серпня, 2024
- Слово Мудрості: наш закон здоров’я і чому ми його дотримуємось - 16 Серпня, 2024