Самоізоляція – це важко. Я зараз сиджу в темній квартирі напівпідвального приміщення, щодня їм локшину швидкого приготування і гадаю, коли все це закінчиться. За цей час у мене були і хороші, і погані дні. Яка між ними різниця? Як на мене – справа в певному режимі.
Примітка: в мене немає дітей, але я спитала ту, в якої є, і записала її чудові ідеї, тож, батьки, читайте далі.
ПОЧАТОК
Перший тиждень вдома пройшов у піжамі за переглядом фільмів, з великою кількістю їжі і взагалі без будь-якого режиму. Я думала, що це буде мрія, яка стала реальністю, але насправді це був кошмар. Я впала в депресію і не робила нічого корисного.
Тиждень вже добігав кінця, а я почувалася все більш і більш втомленою. У мене не було мотивації. Квартира була брудною, так само як і моя голова. Під кінець тижня я була вкрай засмучена. Що я зробила за весь цей час? Ніякого генерального прибирання, нових хобі або вивчення євангелії. Я злилася на себе.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗБИТКИ ВІД COVID-19
Я хотіла зрозуміти, що відбувається. Ті висновки, яких я дійшла, були повчальними. У статті на сайті Columbia News говориться: «Поряд з фізичними ризиками, які несе в собі вірус, ми маємо бути пильними щодо психологічних збитків, які пов’язані із соціальним дистанціюванням і потенційним страхом бути знехтуваним в разі інфікування».
У цій статті пояснюється, як розклад, що включає в себе фізичні вправи, ведення щоденника, соціальні зв’язки і проекти, підвищить мою емоційну стійкість. У ній також йдеться про те, що більшість днів все ж потрібно одягатися і уникати соціальних мереж. Всі ідеї гарні, але як мені знайти мотивацію для всього цього?
МІЙ РЕЖИМ
Я помолилася і попросила Небесного Батька допомогти мені знайти мотивацію робити те, що допомогло б мені почуватися краще. Незабаром після закінчення молитви одна з моїх подруг опублікувала фотографію свого розкладу на тиждень. І тут мене осінило!
Я вирішила скласти розклад, який залишав би багато вільного часу. Того ж вечора я сіла і написала невеликі списки справ на кожен ранок, день і вечір. Мої списки були конкретними, досяжними і тому цілком здійсненними. Моє ставлення до того, що ми не виходимо з дому, сильно змінилося!
Кожен ранок складається з підготовки до дня і мінімум 20 хвилин фізичних вправ. Вдень – миття посуду, а ввечері – вивчення Писань. У моїх списках є й інші види діяльності, але в кожен розділ я намагаюся не записувати більше, ніж можу зробити. Я зрозуміла, що легко засмучуюсь, коли не виконую всі справи.
Звичайно, ваш розклад буде відрізнятися від мого. Я просто ділюся тим, що підійшло мені! Проведіть своє дослідження, помоліться й створіть такий режим, який допоможе вам почуватися успішним.
ЩО ГОВОРИТЬ НАУКА?
Виявляється, було проведено не одне дослідження про користь, яку певний режим приносить нашому психічному здоров’ю. На сайті Piedmont Healthcare написано,
«Щоразу, коли вам потрібно прийняти рішення, ви додаєте стресу до свого життя, і чим більше рішень вам потрібно прийняти, тим менше у вас самовладання, – йдеться в дослідженні, опублікованому в тижневику Journal of Personality and Social Psychology. –Незважаючи на те, що ви не можете повністю відмовитися від прийняття рішень, створення звичного розпорядку може допомогти вам значно зменшити кількість прийнятих рішень протягом дня.»
У цій статті йдеться про те, що свої повсякденні завдання слід виконувати щодня в один і той самий час. Включення до вашого списку навіть таких дрібних справ, як «застелити ліжко» або «помити посуд» матиме велике значення. Можливість викреслювати ці дії додає мені впевненості та знімає стрес.
У журналі Psychology Today написано, що це може бути так само легко, як просто скласти список того, що ви зазвичай робите щодня. Записування своїх звичайних справ в розклад підніме ваш настрій і дійсно допоможе вам в цей час ізоляції.
Там також зазначено, що підтримка стосунків має вирішальне значення. Це особливо актуально у цей час. Хоча ми не можемо підтримувати фізичний контакт, знайдіть віртуальні способи підтримання контакту! та вечеряли разом. Це було бомбезно!
РЕЖИМ РОБИТЬ МЕНЕ ЩАСЛИВОЮ
На сайті Центру психічного здоров’я Сільвії Брафман сказано:
«Певний режим додає елементи звички і ритму до вашого повсякденного життя. Наші тіла, як правило, краще функціонують, коли режими прийому їжі, сну і фізичних вправ встановлені на регулярній основі. Наш розум також покладається на шаблони і певний режим. Оскільки нашому мозку доводиться обробляти багато інформації, він залежить від звички регулювати щоденні процеси.»
Дотримування певного режиму, безумовно, допомогло моєму тілу функціонувати краще. Я щасливіша, більш мотивована і відчуваю себе здоровішою. І ви так можете!
Після всіх моїх досліджень я зрозуміла, що ми дійсно маємо радіти щоденним завданням під час цієї пандемії. Ми будемо набагато краще ставитися до себе. Я вірю, що всі ми можемо вийти з цього випробування кращими, ніж були.
А ЯК ЩОДО ДІТЕЙ?
У мене немає власних дітей, але я можу уявити, що з ними цей режим виглядав би зовсім інакше. Я зв’язалася зі своєю подругою-мамою, і вона дала кілька чудових порад тим з вас, у кого є діти! Ось вони:
- Якщо у вас є діти молодшого віку, інтервали між видами діяльності мають бути близько 30 хвилин
- Не забудьте включити як чітко сплановані види діяльності, так і вільний час (дозвольте їм вибирати, що робити)
- Обов’язково залучайте дітей до розробки всього розкладу, і вони з більшою ймовірністю будуть його дотримуватися (як співавтори); ви можете дати їм тему (мистецтво або фізична активність), і вони вирішать, що саме будуть робити.
- Хабарі не завадять (якщо ми дотримуємося розкладу, нагородою буде __________)
- Зробіть його веселим (як варіант, баночка з шматочками паперу, на яких написані дії, а діти можуть їх витягувати…)
- Попросіть третіх осіб проконтролювати дії дітей або взяти участь в певних пунктах розкладу (наприклад, вчитель гри на фортепіано або карате може простежити за тим, як йдуть заняття, дитина може читати книгу бабусі через Zoom і т.д.)
ЧАС ДЛЯ ЄВАНГЕЛІЇ
Наприкінці я згадаю вплив планування вивчення Писань. Коли я виділила час для євангелії в своєму списку, це стало більш важливим пріоритетом. Відтоді як я виділяю час для Писань, я не просто швидко пробігаю поглядом по сторінкам, я вивчаю. Я дозволила Духу торкнутися мого серця.
Моя любов до Спасителя і Його вчень надзвичайно зросла, оскільки я виділила час на те, щоб зосередитися на євангелії. Це зробило моє повсякденне життя краще, і я всім серцем вірю, що Бог благословив мене більшою мотивацією і оптимізмом.
Ця стаття була написана англійською мовою Бруклін Гіттінс та опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Тамари Мартиненко.
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Чому Бог дає нам так багато правил? (вони ж Заповіді) - 30 Серпня, 2024
- Чому сім’я є такою важливою частиною Євангелії? - 21 Серпня, 2024
- Слово Мудрості: наш закон здоров’я і чому ми його дотримуємось - 16 Серпня, 2024