У Писаннях часто повторюються дві фрази: «Не бійтеся» і «Будьте у доброму гуморі». Виступи на Генеральній конференції співзвучні з варіаціями на цю тему, запевняючи слухачів, що все налагодиться, якщо вони збережуть віру і позитивне ставлення, а також з бадьорістю будуть переносити життєві труднощі. Цінність такої поради очевидна, але коли ви страждаєте від тривожного розладу, це набагато легше сказати, ніж зробити.
За даними Американської асоціації тривожності і депресії, приблизно 18% населення, або 40 мільйонів людей, страждають від тривожного стану тільки в Сполучених Штатах. Це потенційно представляє значну частку членів Церкви, які щодня борються з тривожністю. В релігії, яка наголошує на виборі віри та радості, а не страху та депресії, члени Церкви, які не можуть просто вирішити не відчувати тривоги, можуть почуватися ізольованими та збентеженими через сповнені добрих намірів пропозиції «триматися». Звичайно, мета пророків полягала не в цьому, тож що ж вони насправді говорили про тривожність?
НЕ СОРОМТЕСЯ
Коли ви страждаєте психічними захворюваннями, часто виникає тенденція відчувати провину. Я сама маю справу з тривожністю та депресією і мені добре відомий тягар відчуття, що моя боротьба є ознакою слабкості або недостойності з мого боку. Коли я дивлюся на оточуючих, які, здається, поводяться по-дорослому, то легко відчуваю, що у мене так не виходить. Але якщо ви будете посилювати тривогу, яку відчуваєте, почуттям провини, вам буде складніше впоратися з цим станом.
У своєму виступі «Немов розбита посудина» старійшина Джеффрі Р. Холланд запевняє нас, що «Яке б збентеження не викликали ці недуги, вони є реальністю нашого земного життя, тому кажучи про них, ми не повинні відчувати сорому, так само як ми не соромимося казати, що боремося з високим тиском чи раптовою появою злоякісної пухлини».
Кожен з нас стикається з унікальними труднощами протягом свого життя. Немає нічого ганебного в тому, щоб страждати від природних наслідків життя в занепалому світі.
ВЧІТЬСЯ НА ПРИКЛАДІ ІНШИХ
Тривожні розлади можуть змусити вас відокремитися від оточуючих. Ваша сім’я і друзі можуть щосили намагатися зрозуміти, через що ви проходите і як вас підтримати, але якщо ви схожі на мене, ваша тривожність не дозволяє вам зблизитися з іншими і довіритися їм. Вам лячно або боляче висловлювати свої емоції, а можливо, ви непокоїтеся через те, що інші будуть засуджувати вас. Навіть довіритися в молитві Небесному Батькові і Спасителю може бути важко.
Але навіть якщо розмова з іншою реальною живою істотою вище ваших сил, ви все одно можете звернутися до інших за натхненням. Багато важливих діячів, як в Церкві, так і поза нею, жили життям, сповненим сенсу і мети, борючись з психічними захворюваннями. Старійшина Холланд згадує «Авраама Лінкольна, Уінстона Черчіля і старійшину Джорджа Альберта Сміта. Останній… кілька років боровся з рецидивами депресії, а потім став улюбленим восьмим пророком… Церкви».
Деякі з вас думають: «Це все так. Але я не Авраам Лінкольн». Мета вивчення досвіду інших не в тому, щоб ви порівнювали себе з ними, а щоб нагадати вам, що не варто зводити нанівець свій власний потенціал. Неважливо, наскільки серйозними є ваші симптоми, ви можете зробити багато доброго, і є багато різних способів позитивно впливати на життя інших людей, навіть опосередковано.
Коли я служила на місії, я впала і сильно травмувала руки. Я майже нічого не могла робити самостійно. Моя напарниця мала допомагати мені в усьому – одягати мене вранці, годувати, навіть чистити зуби. Я відчувала себе приниженою та нікчемною і переймалася тим, що не даю нашій роботі розвиватися.
Але я засвоїла цінний урок з цього досвіду. Моя травма, обставина, що не залежить від мене, не дозволяла мені робити те, що я хотіла, і бути такою, якою я хотіла, ця травма змусила мене упокорити себе до абсолютно нового рівня. Я також побачила значний ріст в моїй напарниці, оскільки вона взяла на себе більше відповідальності та зосередилася на служінні мені. Той самий принцип можна застосувати до тривоги. Незважаючи на те, що сам процес жахливо неприємний, боротьба з психічними захворюваннями може благословити інших так само, як і нас самих.
ЗВЕРНІТЬСЯ ЗА ПОРАДОЮ
«Якщо стан не покращується, то потрібно звернутися за порадою до надійних людей, які мають відповідну освіту, професійні навички і хороші цінності. Будьте чесними з ними, описуючи свою історію і свої труднощі. Обдумайте їхню пораду та запропоноване рішення проблеми з молитвою і поставтеся до цього відповідально. Якби у вас був апендицит, Бог очікував би, що ви попросите благословення священства і знайдете найкращих лікарів для надання медичної допомоги. Це стосується і психічних розладів. Наш Небесний Батько сподівається, що ми щиро скористаємося всіма чудовими дарами, які Він надав у цей славетний розподіл».
– Старійшина Джеффрі Р. Холланд
Відверта розмова з близькими друзями, членами сім’ї або керівниками священства – це правильно і необхідно в будь-які важкі часи. Однак у деякі з моїх найгірших моментів не можна було обійтися без професійної консультації. Майже кожен може проявити співчуття, але тільки професіонали можуть допомогти вам розробити механізми для подолання ваших симптомів.
Я довго опиралася пошуку професійної допомоги, тому що 1) я не була впевнена, що у мене є реальна проблема, і не хотіла скаржитися, 2) мені було соромно від думки, що мені потрібна така допомога, і 3) я була занепокоєною і боялася (ох, як несподівано) невідомого. Будь ласка, не чекайте, поки ваше психічне здоров’я дійсно досягне критичного стану, щоб звернутися за допомогою. Зараз я є великою шанувальницею терапії та консультування і рекомендую їх кожному, тому що нам всім іноді потрібно трохи підняти рівень психічного здоров’я, незалежно від того, є у нас розлад чи ні.
БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ
Коли Пророк Джозеф Сміт перекладав Книгу Мормона, Господь звелів йому не «бігти швидше й не працювати більше, ніж має сили» (Учення і Завіти 10:4). Якщо пророку Божому потрібно піклуватися про себе, той самий принцип, безумовно, можна застосувати і до всіх інших.
Зверніть увагу на те, як ви себе почуваєте. Скористайтеся порадою старійшини Холланда: «Намагаючись запобігати захворюванню, якщо це можливо, слідкуйте за індикаторами стресу в собі та в інших, кому ви можете допомогти. Це так само, як і з автомобілем: будьте уважними до підвищення температури, зависокої швидкості чи помітки, що в баку мало бензину. Якщо ви постанете перед “депресією, спричиненою виснаженням”, то зробіть необхідні зміни. Втома—наш спільний ворог, тож уповільніться, відпочиньте, поповніть запаси сил і енергії. Лікарі кажуть, що якщо ми не будемо приділяти час своєму здоров’ю, то найвірогідніше потім будемо приділяти час своїм хворобам».
Старійшина Л. Том Перрі в своєму виступі, «Хай робиться все у простоті» (Генеральна конференція, жовтень 2008 р.), говорить про час, коли він і його дружина страждали від сильної напруги: «Ми їхали машиною до місця, що було за кілька миль від нашого дому, щоб на якийсь час забути про проблеми, поговорити, морально підтримати одне одного. Це місце мало назву Уолденське озеро. Це невеличке озеро, розташоване посеред лісу… Уолденське озеро стало для нас особливим місцем, де ми могли зупинитися, поміркувати й зцілитися. Можливо, цьому сприяла його історія – його звязок із зусиллями Генрі Девіда Торо відокремитися від світу на кілька років. Тому Уолденське озеро дало нам надію знайти спосіб спрощення життя і стало місцем відновлення сил за складних життєвих обставин».
Старійшина Перрі виділяє два принципи, які допомагають мені впоратися з моєю тривожністю: приділяти час собі і спрощувати своє життя. Це важко зробити, коли тривога тисне на вас почуттям обов’язку і провини. Але тепер я розумію, що я стаю кращою дружиною, матір’ю, другом та сусідкою, коли позбавляюся безладу у своєму житті та коли даю собі час і місце для відпочинку. Роблячи те ж саме, ви зможете краще служити іншим.
СПИРАЙТЕСЯ НА СПАСИТЕЛЯ
Найважливішим ресурсом для будь-якої людини, що страждає від якоїсь недуги, є Спокута. Спаситель пропонує повне полегшення і зцілення від психічних захворювань. Тільки Він переніс «муки і страждання і спокуси всякого роду… щоб Він міг знати… як допомогти Своєму народові…» (Алма 7:11-12).
Старійшина Даллін Х. Оукс говорить про Спасителя: «Ісус зцілював багатьох від фізичних недуг, але не позбавляв можливості зцілитися й інших, тих, хто прагнув “уздоровитися” від інших слабкостей. Матвій пише, що Він зцілював всяку недугу і всяку неміч між людьми (див. Матвія 4:23, 9:35). Великі натовпи ходили за Ним, і Він “уздоровлював їх усіх” (Матвія 12:15). Безумовно, Він не обминав зціленням тих, чиї недуги були емоційними, розумовими, або духовними. Він зцілив їх усіх». («Він зцілює обтяжених», Генеральна конференція, жовтень 2006 р.).
Чи означає це, що всі люди з психічними захворюваннями можуть розраховувати на зцілення в цьому житті? Бувають часи, коли весь досвід і ліки світу не можуть полегшити мою тривожність і депресію. Моя єдина рятівна милість в такі часи – це моя впевненість в молитві, Писаннях, благословеннях священства і відвідуванні храму. Навіть тоді моя хвороба не зникає раптом. Старійшина Оукс нагадує нам, що «іноді це зцілення лікує нашу хворобу, а іноді знімає наш тягар. Але іноді нас “зцілюють”, даючи силу, або розуміння, або терпіння нести покладені на нас тягарі».
Ви можете знайти цю силу, розуміння і терпіння, дотримуючись поради старійшини Холланда: «З вірою виконуйте те, що перевірено часом і що приносить у ваше життя Дух Господа. Шукайте поради тих, хто має ключі до вашого духовного благополуччя. Просіть і плекайте благословення священства. Кожного тижня приймайте причастя і міцно тримайтеся за обіцяну можливість вдосконалюватися завдяки Спокуті Ісуса Христа. Вірте в чудеса. Я бачив, як багато їх відбувалося тоді, коли все інше вказувало, що надію втрачено. Надія ніколи не втрачається. Якщо ті чудеса не відбуваються швидко або повною мірою, чи їх взагалі не видно, згадайте приклад Спасителя: навіть якщо вам не обминути гіркої чаші, випийте її та будьте сильними, сподіваючись, що попереду чекають щасливіші дні».
Я виходжу зі свого власного досвіду, коли кажу, що темні дні мають кінець. Цей кінець може затягнутися надовго, а можуть настати дні ще темніші. Навіть якщо і буде так, в бурі завжди є затишшя. Можливо, ми не до кінця розуміємо, чому в цьому житті ми повинні долати труднощі, такі як тривожність та інші психічні захворювання, але ми можемо бути впевненими, що Бог долає їх разом з нами. Продовжуючи міцно триматися Спокути та слів пророків, давайте скажемо разом з апостолом Павлом: «краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене» (2 Коринтян 12:9).
Чи знаходили ви розраду й силу в словах пророків, які допомагали вам перенести психічне захворювання? Будь ласка, прокоментуйте і поділіться своїми думками.
Ця стаття була написана англійською мовою Холлі Блек та опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Тамари Мартиненко.
Позаштатний працівник
Latest posts by Позаштатний працівник (see all)
- Чому Бог дає нам так багато правил? (вони ж Заповіді) - 30 Серпня, 2024
- Чому сім’я є такою важливою частиною Євангелії? - 21 Серпня, 2024
- Слово Мудрості: наш закон здоров’я і чому ми його дотримуємось - 16 Серпня, 2024