Ви намагалися робити в своєму житті правильний вибір. Ви слідували словам пророків, читали Священні Писання, молились. Ви намагалися погоджувати свої бажання з волею Господа настільки, наскільки це було можливо; і все ж, озираючись навкруги, ви розумієте, що життя інших ані трохи не схоже на життя, яким ви живете. Як таке можливо? Чому життя однієї людини може абсолютно відрізнятися від життя іншої, якщо обидві людини прагнуть жити за Євангелієм і його принципами?
Чи можливо, що Євангеліє не для вас?
Багато хто з нас відчуває себе зайвою, покинутою дитиною Бога в світі “типових” мормонів. Коли ми порівнюємо себе з іншими, ми можемо відчувати себе розчарованими або навіть обдуреними, особливо, якщо ми намагалися жити за стандартами, які, як нам говорили, принесуть нам щастя. Але порівнюючи себе з іншими, ми ігноруємо кілька важливих фактів, які можуть збільшити наше розуміння і полегшити наші турботи:
1. Господу потрібна наша неоднаковість
Членство в Церкві набагато прекрасніше і різноманітніше, ніж стверджує будь-який стереотип.
Більшість з нас – членів церкви чи ні, – як правило, поєднують слово “мормон” з дуже специфічним стереотипом. Але ось, не знаю як ви, а я не пам’ятаю, щоб коли-небудь зустрічала Писання або навіть читала виступ з конференції, де б говорилось: “Ти будеш жити в дуже хорошому будинку з дружиною/чоловіком і п’ятьма дітьми, служити єпископом/президентом Товариства допомоги до того дня, коли ти опинишся в оточенні п’ятиста онуків”.
Хоча немає нічого поганого в цьому конкретному способі життя – і дійсно в цьому нема нічого поганого – решта з нас не повинна стати жертвою ідеї, що ми робимо щось неправильно, якщо наше життя не збігається точнісінько з цим описом.
Правда полягає в тому, що членство в Церкві набагато прекрасніше і різноманітніше, ніж стверджує будь-який стереотип. Це тому, що “Євангеліє Ісуса Христа виходить за межі кожної культури, раси, національності та мови” (lds.org). Якості, притаманні Христу – універсальні, і як сказав Даллін Х. Оукс: “Його благодать – для всіх”. Але не тільки, Господу потрібні різні люди, щоб будувати Його Царство. Не вірите нам? Тоді перейдіть на mormon.org, щоб побачити, як мільйони людей по всьому світу живуть за Євангелієм.
2. Нічиє життя насправді не є ідеальним
Перестаньте порівнювати своє життя з життям інших людей! Нічиє життя не позбавлене випробувань, незалежно від того, що, як вам здається, ви бачите.
Дуже легко порівнювати виходячи з того, що, як нам здається, ми бачимо. Але як завжди говорить моя тітка: “Якщо ви обираєте шлях порівняння, він закінчиться або пихатістю або приниженням”.
Як це вірно! Якщо коли-небудь будь-хто з нас порівнював себе з іншими, чи не залишались ми з почуттям того, що ми вище або нижче когось іншого? Немає сумнівів, що порівняння виганяє милосердя. Але не тільки. Це змушує нас відчувати себе нещасними! Як жартома сказав Джеффрі Р. Холланд: “Яка чудова перспектива – сповнюватися гіркотою щоразу, коли хтось поруч із вами щасливий!”
Наступного разу, коли ви будете почуватися знехтуваним Небесами, намагайтеся не думати про “справедливість”. Залиште будь-які недоброзичливі почуття, які ви можете відчувати до когось, хто, як вам здається, живе без проблем і випробувань. Ви не можете знати, які переживання люди приховують за посмішкою.
3. Ми опиняємося під впливом свободи вибору інших
Спокута оплатила як за все погане, що ми могли зробити, так і за те погане, що зробили нам.
Іноді, навіть коли ми намагаємося зробити все правильно, життя все ще може не йти за планом. Одна з причин цього полягає в тому, що Господь дозволяє людям мати свою власну свободу вибору.
Свобода вибору є важливою частиною плану Небесного Батька. За словами Роберта Д. Хейлза “свобода вибору, що використана праведно, дозволяє світлу розсіяти темряву, і дає нам можливість жити в радості й щасті”. Тож коли люди використовують свою свободу вибору егоїстично, протилежне також вірно. Якщо ви стали жертвою чийогось егоїстичного вибору – і кожен з нас може опинись в такій ситуації рано чи пізно – може бути важко уявити, що у Господа все ще є план для вас. Але він в Нього є. Як сказав Джеймс Е. Фауст в своєму виступі “Cили, що врятують нас”, “розчарування і перешкоди в Божій роботі будуть тимчасовими, бо робота йтиме вперед”.
Пам’ятайте також, що спокута оплатила сповна за всі розчарування життя, незалежно від того, що стало їхньою причиною. Ніколи не втрачайте надію. Господь обіцяв, ” що все це додасть [нам] досвіду і буде [нам] на благо“.
4. У Господа є план для вас
Якщо ви стикаєтесь з негараздами, не відмовляйтесь жити за Євангелієм і його основними принципами. Бо вчиняючи так, ви позбавляєте себе спокою в майбутньому.
Може бути важко залишатися зосередженим на цій істині, особливо коли ми затикаємося з негараздами. Може виникнути спокуса відмовитися від таких щоденних звичок, як вивчення Священних Писань і молитви, особливо якщо ми вважаємо, що вони не мають дієвого впливу на наше життя.
Але відмова від Євангелія і його принципів позбавить вас радощів, які ви навіть не можете собі уявити. В своєму виступі “Лише кілька градусів” Дітер Ф. Ухтдорф попереджає, що “різниця між щастям і горем…. нерідко зводиться до помилки лише в кілька градусів”. Не відмовляйтесь від керівництва люблячого Небесного Батька в моменти болю.
Через наше обмежене розуміння іноді може здаватися, що план Господа немає ніякого сенсу, але подивіться на своє життя і усвідомте те, що Він досі робив для вас. Яких людей Він привів у ваше життя? Які навички ви розвинули через отриманий вами досвід? Якими талантами ви поділилися? Не здавайтеся. Вірте в Нього. Його мудрість і любов – це ті дві речі, на які ми завжди можемо розраховувати.
5. Жити за Євангелієм – це не “типово”
Євангеліє ніколи не призначалося для того, щоб створити людей певного “типу”. Натомість Господь просить нас взяти на себе зобов’язання жити за Євангелієм.
Ідея, що Бог хоче, щоб усі ми були однаковими – це міф. Насправді, єдине, що Його найвірніші послідовники матимуть в кінці спільного один з одним – це свідчення і зобов’язання жити за Євангелієм; це саме те, що робить нас мормонами, а не кількість дітей або який у нас дім.
Звісно, випробування є частиною життя незалежно від того, живимо ми за Євангелієм чи ні; майте це на увазі перш ніж дозволити собі повірити, що Євангеліє не для вас. Наступного разу, коли ми будемо порівнювати себе з кимось, Дітер Ф. Ухтдорф пропонує нам поставити собі наступні запитання:
- Чи є сенс у мого життя?
- Чи вірю я в Бога?
- Чи вірю я, що Бог знає і любить мене?
- Чи вірю я, що Бог чує і відповідає на мої молитви?
- Чи дійсно я щасливий?
- Чи ведуть мене мої зусилля до вищих духовних цілей і цінностей в житті?
Доти, доки ми прагнемо кожного дня відповідати на ці питання впевненим “так!”, ми на правильному шляху.
Ця стаття написана Маріан Спенсер та опублікована англійською мовою на lds.net. Переклад Людмили Шепелєвої.
Mila
Latest posts by Mila (see all)
- СТАРІЙШИНА УХТДОРФ СКАЗАВ УКРАЇНСЬКИМ БІЖЕНЦЯМ У ПОЛЬЩІ, ЩО БОГ З НИМИ - 29 Квітня, 2022
- 9 СПОСОБІВ ПРИНЕСТИ БІЛЬШЕ МИРУ У ВАШ ДІМ В ЦЕ РІЗДВО - 24 Грудня, 2021
- КОНСУЛЬТАТНТ-СВЯТИЙ ОСТАННІХ ДНІВ: ЧОМУ НАМ ТАК ВАЖКО ПРИЙНЯТИ ДОПОМОГУ? - 28 Березня, 2020