Прокидаючись різдвяного ранку, більшість дітей бачать подарунки під ялинкою та відчувають магію Різдва, що витає у повітрі. Мені завжди здавалося, що магіюріздва створюють подарунки або прикраси. Пізніше я дізналася, що її приносить служіння іншим. У цій статті описаний досить нестандартний спосіб, завдяки якому я дізналася, що служити іншим краще, ніж отримувати подарунки.

РІЗДВЯНИЙ РАНОК

Дозвольте мені повернутися до різдвяного ранку 2008 року.Можливо, я й розкрию зараз свій вік, але мені було 10 років, і мої батьки витратили купугрошей на мене і мою молодшу сестру. Було багато подарунків, обгортковий папір летів на всі боки, так ми раділи, побачивши те, що отримали.

Коли всі подарунки були відкриті, і різдвяна суєта вщухла, ми з сестрою почали обговорювати, що ми хочемо отримати на день народження. Невелике пояснення: у мене і моєї молодшої сестри день народження 28 грудня.

Мої батьки були шоковані нашою з сестрою невдячною поведінкою, я так і уявляю, як вони дивляться на нас, як ми відкриваємо наші подарунки, навіть не сказавши спасибі. Хоча цей спогад і зараз змушує мене здригатися, я вдячна за рішення, яке придумали мої батьки.

СТВОРЕННЯ НОВОГО СВЯТА

Після того, що сталося того ранку, мої батьки всадили нас обох і сказали, що у нас більше не буде подарунків різдвяного ранку. Моя 10-річна свідомість була охоплена шоком і жахом! Як вони могли так вчинити?

Потім вони пояснили нам, що хочуть створити нове «свято» під назвою Випадковий день. Фактично, вони вирішили віддавати нам готівкою те, що вони витратили б на наші подарунки до Різдво і на день народження, а ми мали обрати, витратити ці гроші чи відкласти. Ми не знали, в який день ми отримаємо ці гроші, звідси і «Випадковий день», тому що день завжди був різним.

Причина, з якої вони створили Випадковий день, полягала в тому, що вони вирішили, що ми проведемо весь тиждень, що передує Різдву, а також Святвечір і саме Різдво, намагаючись служити оточуючим нас людям. Отже, з 10 років і досі, прокидаючись різдв’яного ранку, я не бачу подарунків під ялинкою.

ПРОЕКТИ СЛУЖІННЯ

Нещодавно я зрозуміла, що люблю дарувати подарунки. Поряд з цим мені потрібно навчитися приймати подарунки від інших людей. Дарувати і отримувати подарунки – це не погано. Те, що ви даруєте комусь, багато в чому говорить про те, наскільки добре ви знаєте цю людину.

Дарування подарунків може стати дуже значимою практикою. Насмілюся сказати, що в більшості випадків подарунки не використовуються в якості способу зміцнення зв’язку між людьми.

Багато людей не згодні з традицією моїх батьків «ніяких подарунків на Різдво», і я це добре розумію. З огляду на обставини, я думаю, що тільки з появою в нашому житті служіння і усуненням подарунків я змогла засвоїти такий цінний урок.

НАСЛІДКИ ДОВЖИНОЮ В ЖИТТЯ

Коли я подорослішала, моє життя змінилося. Це буде моє перше Різдво у статусі заміжньої жінки. Тепер нам з чоловіком потрібно вирішувати, які традиції наших сімей ми перенесемо в свою. Нам може знадобитися кілька років, щоб зрозуміти, що нам підходить. В цілому, той життєвий досвід безумовно вплине на традиції, яких я вирішу дотримуватися в своєму дорослому житті.

Тепер не тільки під час різдвяних свят, а й завжди, коли я дарую іншим своє служіння, я відчуваю себе як вдома. Це через те, як мене виховали. Я ціную своїх батьків і їхню непохитну здатність вчити нас бути більш схожими на Христа. Я сподіваюся виховати в своїх майбутніх дітях таку ж тягу до служіння.

Ця стаття була написана англійською мовою Зої Холіоук та опублікована на сайті thirdhour.org. Переклад Тамари Мартиненко.

The following two tabs change content below.

Позаштатний працівник

Ця публікація була написана/перекладена одним із позаштатних працівників сайту faith.in.ua Якщо ви маєте зацікавленість надати матеріали (тексти, відео, графіка, та ін.), будь ласка, повідомте нам на пошту: [email protected]